У зв’язку зі змінами в організаційній структурі університету та
відповідно до рішення Вченої ради університету від 03 вересня 2021 року
(протокол №1) оновлення відомостей на сайті не здійснюється!
Переглянути відомості про оновлені структурні підрозділи можна за посиланням:

fmif.npu.edu.ua

   

Випускники

Маєргойз Давид Мойсейович, випускник 1931 року

доцент, кандидат педагогічних наук

Народився Давид Моісейович у 1903 році у м. Янів, Вінницької області. Середню освіту здобував самостійно, екстерном складав іспити у Вінницькій міській чоловічій гімназії. У 1931 році закінчив  Фізико-хіміко-математичний інститут (створений на базі факультету професійної освіти Київського інституту народної освіти) і отримав спеціальність викладача фізико-математичних наук. У 1930-34 – викладав математику на вечірньому робітничому факультеті Київського лісотехнічного інституту. В 1933-1937 р. працював асистентом кафедри математики Київського педагогічного інституту, а в 1936-1941 – науковим співробітником Українського науково-дослідного інституту педагогіки.

У 1938 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “ Радіан і обернені тригонометричні функції”, в березні 1939 отримав науковий ступінь кандидата педагогічних наук, а в червні 1945 р. – вчене звання доцента кафедри математичного аналізу. У 1944 – 1948 р. Д.М. Маєргойз працює доцентом кафедри математичного аналізу на заочному відділенні КДПІ імені О. М. Горького, а в 1948 – 1970 – доцентом кафедри методики викладання математики КДПІ імені О.М. Горького. Помер Д.М. Маєргойз у 1970 році.

Викладацьку роботу М.Д. Маєргойз успішно поєднував з науковою. Він керував дисертаційними дослідженнями аспірантів кафедри (Дубинчук О.С., Кононенко П.І., Бевз Г.П.), виступав на наукових конференціях, друкував свої дослідження в науково-методичній і періодичній літературі. Список його друкованих робіт налічує понад 50 найменувань.

Наукові інтереси Давида Мойсейовича Маєргойза стосувалися багатьох проблем методики навчання математики і мали велике теоретичне і практичне значення для становлення і розвитку цієї галузі та шкільної математичної освіти. Друковані роботи присвячено таким питанням методики вивчення математики: формули коренів квадратних рівнянь, процентні обчислення, розв’язування задач за допомогою складання рівнянь, тригонометричні та обернені тригонометричні формули, різні питання стереометрії (двогранні кути, прямі і площини в просторі), теорія сполук в школі, комплексні числа, методика побудови графіків, наочне приладдя, нерівності, логарифми, аналогії у засвоєнні математичного матеріалу, подільність чисел, цілі числа, дроби, тотожні перетворення, помилки, яких припускаються учні, боротьба з формалізмом на уроках алгебри, доведення теорем у шкільному курсі математики, рівняння (показникові, логарифмічні, тригонометричні).

Особливої уваги заслуговують його роботи “Методика процентних обчислень” (1938), “Наочне приладдя з математики в середній школі” (1939), “Методика викладання арифметики в V– VI класах восьмирічної школи” (1966, співавторстві), “Методика розв’язування задач на побудову” (1960, співавторстві).

Андрій Григорович Конфорович, випускник 1961 року

декан фізико-математичного факультету КДПІ імені О.М. Горького (1972-1982).

Андрій Григорович народився 21 грудня 1923 року в с. Буда-Бобинщська Бородянського району Київської області. Після закінчення школи служив в армії, брав участь у Великій Вітчизняній війні, нагороджений 4 медалями. В 1947 –  1956 роках працював на робітничих посадах кількох комбінатів та заводів.

У 1961 році закінчив фізико-математичний факультет Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького за спеціальністю викладач математики і креслення. З 1960 року розпочав педагогічну діяльність – працював учителем математики і креслення Клавдієвської вечірньої школи робочої молоді (1960 - 1962) і асистентом кафедри елементарної математики та методики математики КДПІ імені О.М. Горького (1960 - 1963), старший викладач і заступник декана фізико-математичного факультету (1967-1972), доцент кафедри математики та методики викладання математики і декан фізико-математичного факультету КДПІ імені О.М. Горького (1972-1982).

В 1963-1966 рр. – аспірант кафедри елементарної математики і методики математики (науковий керівник Бугай А.С.). Кандидатську дисертацію на тему “Русская и украинская научно-популярная литература по математике. (Ее история и значение в воспитании интереса к математике)” захистив у 1967 р., а в 1970 р. – отримав вчене звання доцента.

Основним напрямом методичної і наукової діяльності А.Г. Конфоровича стали історія математики та популяризація математичних знань. У його доробку понад 200 друкованих праць. Вони присвячені математичній підготовці учнів, олімпіадам з математики, аналізу науково-популярної літератури з математики і кібернетики, застосуванням математики, питанням історії математики, математичним іграм і головоломкам. Основні з них: “Математичні вечори у восьмирічній школі ” (1974, у співавторстві), “Остроградський” (1980, у співавторстві), “Дорогами Унікурсалії”(1981, у співавторстві),  “Визначні математичні задачі”(1981), “Колумби математики” (1982),  “Математична мозаїка” (1982),  “Математичні софізми і парадокси” (1983, у співавторстві) “Математика служить людині” (1984), “ Історія розвитку математики. Альбом.” (1987, у співавторстві) “Добрий день, Архімеде!” (1988, у співавторстві), “У пошуках інтеграла” (1990).

Майже 20 років А. Г. Конфорович був заступником відповідального редактора і активним дописувачем збірника науково-популярних статей “ У світі математики”. На його сторінках він опублікував багато цікавих і актуальних статей, значна частина яких стосувалася життєвого і творчого шляху визначних математиків. Це статті: “Нільс Генрік Абель”, “Леонард Ейлер”, “Готфрід Вільгельм Лейбніц”, “Ісаак Ньютон” та інші.

Науково-популярні публікації А. Г. Конфоровича і в наш час широко використовуються учнями, студентами і  вчителями в Україні та за її межами.

Михалевський Анатолій Васильович, випускник 1955 року

доцент, кандидат педагогічних наук

Народився Анатолій Васильович 21 лютого 1926 р. в селі Вільховець Звенигородського району Черкаської області в родині вчителів. У 1933 р. почав навчання в середній школі № 2 м. Звенигородки. Війна та окупація перервала навчання.

У березні 1944 р. був призваний до лав Червоної армії і до кінця війни брав участь в бойових діях у складі 94 Гвардійської стрілецької ордена Суворова II ступеня Звенигородсько-Берлінської дивізії, яка входила до складу І-го та ІІ-го Українських фронтів, а потім І-го Білоруського фронту.

Після демобілізації у жовтні 1950 р. продовжив навчання у 10-му класі школи робітничої молоді м. Звенигородка, яку закінчив у 1951 р. з золотою медаллю. З 1951 р., по 1955 р. навчався на фізико-математичному факультеті КДПІ імені О.М. Горького, після закінчення якого був призначений на посаду асистента кафедри елементарної математики та методики математики цього факультету.

Читав курси і спецкурси, пов’язані з елементарною математикою і методикою її викладання в школі, керував педагогічною практикою та науковою роботою студентів, проводив практичні, семінарські і лабораторні роботи на фізико-математичному факультеті, на курсах підвищення кваліфікації методистів-математиків.

Наукові інтереси А.В. Михалевського концентрувалися навколо питань екранізації шкільної математики і методики розв'язування математичних задач. Кандидатську дисертацію захистив у 1969 році на тему „Елементи екранізації у викладанні математики в середній школі”. А з лютого 1972 р. одержав вчене звання доцента і був обраний на посаду доцента елементарної математики та методики математики.

 Він першим в Україні створив математичний діафільм „Парабола в природі і техніці” і багато інших екранних засобів, що вийшли масовими тиражами. Сформулював систему основних принципів будови мальованих кінофільмів з математики (1978). Серед його публікацій виділяються „Кодоскоп на уроках математики” (1973), „Про графічне визначення уявних коренів квадратних рівнянь” (1973), „Про методику побудови графіків складених функцій у шкільному курсі математики” (1978) та ін. Друкувався в зарубіжних математичних журналах (СФРЮ, ПНР).

Протягом багатьох років Анатолій Васильович був секретарем кафедри математики і методики математики. Особливо багато працював на ниві організації наукової роботи студентів на факультеті та в інституті, за що Міністерство освіти СРСР нагородило його Почесною грамотою. Більше десяти років (1972-1983) був відповідальним секретарем республіканського науково-методичного збірника „Методика викладання математики”.

За бойові і трудові заслуги нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної Війни та багатьма медалями.

Помер А.В. Михалевський 21 вересня 1990 р.

 ЯЦЕНКО СВІТЛАНА ЄВГЕНІВНА, випускниця 1984 року

доцент, кандидат педагогічних наук

У 1984 році закінчила фізико-математичний факультет Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького за спеціальністю «математика». За покликом серця впродовж наступних чотирьох років працювала спочатку вчителемматематики, а згодом і інформатики. У 1987 році очолила педагогічний колектив школи №6 міста Малина що на Житомирщині. А з жовтня 1988 року працює асистентом кафедри математики та методики навчання математики КДПІ імені О.М.Горького. Сьогодні Яценко С.Є. доцент цієї кафедри. У 1990 році під керівництвом доктора педагогічних наук професора Слєпкань З.І. пошукачем кафедри розпочала наукове дослідження і у 1999 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 «теорія та методика навчання математики» на тему «Організація навчально-виховного процесу на уроках математики в класах з поглибленим вивченням предмета». У 2004 році отримала вчене звання доцента кафедри математики та методики навчання математики.

Якір Михайло Семенович, випускник 1979 року

вчитель

Закінчив інститут в 1979 р. за спеціальністю „учитель математики” і по сьогоднішній день працює в школі, вже 31роки. Ні на якій іншій посаді, ніж шкільний вчитель, не працював. Головний здобуток – батько 5 дітей.

Останні 20 років викладає математику в математичних класах. Його учні 18 разів займали призові місця на Міжнародних олімпіадах з математики, понад 100 разів ставали призерами Всеукраїнської олімпіади з математики, понад 200 – міської олімпіади у м. Києві.

У вільний від роботи час пише підручники й посібники для школи, випустив у співавторстві 17 підручників і 45посібників.

Нагороди: Заслужений учитель України, Відмінник освіти України. Кавалер орденів „За заслуги” другого і третього степенів, ордена „Україна дітям”. Нагороджений Почесним знаком другого степеня „За вагомий внесок у навчання та виховання дітей України”, грамотою „Подяка Президента”, грамотами Міністерства освіти та науки України, знаком „Відмінник столичної освіти”, подякою мера м. Києва.

   

Розклад  

   

Авторизація  

   

Вакансії в закладах освіти