У зв’язку зі змінами в організаційній структурі університету та
відповідно до рішення Вченої ради університету від 03 вересня 2021 року
(протокол №1) оновлення відомостей на сайті не здійснюється!
Переглянути відомості про оновлені структурні підрозділи можна за посиланням:

fmif.npu.edu.ua

   

Випускники

Бевз Валентина Григорівна, випускниця 1977 року,

доктор педагогічних наук, професор кафедри математики і теорії та методики навчання математики Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, головний редактор науково-методичного журналу "Математика в сучасній школі".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народилася 26 квітня 1955 року.

У 1977 році закінчила Київський державний педагогічний інститут імені О.М. Горького.

З 1976  до  1980 працює учителем математики київської школи № 26.
З 1980 до  1991  викладає на кафедрі природничих наук підготовчого факультету для іноземних громадян Київського інституту інженерів цивільної авіації.
З 1991 працює на кафедрі методики математики.

Автор біля 300 друкованих праць, нагороджена знаком «Відмінник освіти України» (2004), нагрудним знаком «Василь Сухомлинський» (2006) та медаллю «За наукові досягнення»(2010).

Баштовий Володимир Іванович, випускник 1978 року

керівник відділу організації наукових досліджень університету

DSC 0109

  У 1973 році після закінчення 122 середньої школи м. Києва вступив до Київського педагогічного інституту імені О.М.Горького, який у 1978 році і закінчив, отримавши спеціальність вчителя фізики.

  Баштовий Володимир Іванович трудову діяльність в НПУ імені М.П. Драгоманова розпочав у 1978 році на посаді старшого лаборанта кафедри методики математики, а з 1979 року незмінно працює на кафедрі теорії та методики навчання фізики і астрономії спочатку завідувачем лабораторією, потім асистентом, старшим викладачем, доцентом, а з 2013 року професором. 

  З 1998 року по сьогоднішній день за суміщенням виконує обов’язки начальника відділу організації наукових досліджень НПУ імені М.П.Драгоманова.

  За час роботи підготував і захистив кандидатську дисертацію «Використання мисленого експерименту як засобу вивчення квантової фізики в загальноосвітніх навчальних закладах" (1995р.), а зараз завершує роботу по написанню докторської дисертації на тему «Теоретико-методичні засади створення і використання навчально-методичного комплексу «Природознавство» у навчанні учнів основної школи.   

  Під керівництвом В.І.Баштового було захищено 3 кандидатські дисертації за спеціальністю «теорія та методика навчання (фізика)».

  З початку своєї науково-педагогічної діяльності Баштовий В.І. за сумісництвом працював у різних середніх загальноосвітніх закладах м. Києва (ЗОШ № 58, ліцей бізнесу, приватний ЗОШ «Співтворчість»), де апробував свої науково-методичні розробки, займався навчально-виховною роботою з учнями, яка слугувала основою для подальшої співпраці із студентами-майбутніми педагогами.

  Основні наукові здобутки Баштового В.І. викладені у 80 наукових працях, присвячених проблемам фізики та методики викладання фізики, астрономії та природознавства. 

Серед них 16 підручників та 5 навчальних посібників (у співавторстві) з грифом МОН України, а саме: 

навчальні посібники «Сучасні технології навчання і технічні засоби їх реалізації» (2000р.) та «Розв’язання навчальних задач з фізики: питання теорії та методики» (2004р.), підручники «Природознавство 5» (2005р.) та «Природознавство 6» (2006р.) для 12-річної середньої школи видані українською, російською польською, румунською, угорською, кримсько-татарською мовами навчання та спеціальним накладом для дітей  зі зниженим зором; підручники «Фізика 10»(2010р.) та «Фізика 11»(2011р.), навчально-методичний комплекс для вивчення пропедевтичного курсу «Природознавство» в одинадцятирічній школі (2013р.), що складається з підручника, книжки для вчителя, робочого зошита та навчально-методичний посібник-альбом фотоматеріалів «Фізичні явища і процеси в природі й техніці»(2015р.). 

  У 2016 році вступив до докторантури НПУ імені М.П. Драгоманова.  

Вознюк Микола Федорович, випускник 1970 року

доцент кафедри методики навчання фізики та астрономії

 

Вознюк Микола Федорович народився  народився 19 серпня 1945 року.

Закінчив у 1970 році Київський державний педагогічний інститут імені О.М.Горького за спеціальністю вчитель фізики та електротехніки. Працював учителем фізики, заступником директора школи, директором школи.

З 1981 року працював асистентом, старшим викладачем кафедри методики фізики КДПІ ім. О.М.Горького. У 1985 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Підвищення ефективності навчального експерименту з електродинаміки в середній школі».

Працював заступником директора Інституту фізико-математичної та інформатичної освіти і науки (1988-2008 р.р.). З 1990 року працює доцентом кафедри теорії та методики навчання фізики і астрономії. Має понад 35 публікацій.

Нижник Володимир Григорович, випускник 1970 року 

Професор кафедри методики навчання фізики та астрономії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нижник Володимир Григорович народився 10 лютого 1947 році в селі Михалівка Драбівського району Полтавської області.

Захистив кандидатську дисертацію «Формування вимірювальних умінь і навичок учнів на уроках фізики», кандидат педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 – теорія і методика навчання (фізика)  (1981), доцент (1983), професор кафедри методики фізики (2008).

Закінчив фізико-математичний факультет Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького в 1970 році. З 1970 по 1972 рік працював учителем фізики в Згурівській середній школі Київської області, в 1972-1974 роках навчався в аспірантурі при кафедрі методики фізики КДПІ імені Горького, з 1974 року – асистент кафедри, з 1981року  – доцент, з 2007 року – професор кафедри теорії та методики навчання фізики і астрономії. У 1984-2004 роках був проректором з вечірньої та заочної форм навчання.

Професор Нижник В.Г. працює на кафедрі з 1973 року. Проводить всі види занять з дисциплін «методика навчання фізики» у вищій та середній школах і «методика навчання астрономії» із бакалаврами, спеціалістами та магістрами, керує виконанням курсових, дипломних та магістерських робіт.

Розробляє систему дидактичних засобів з фізики і астрономії та методику комплексного використання дидактичних засобів. Розробив методику обробки результатів вимірювань в демонстраційному та лабораторному експериментах, створив систему роздавальних дидактичних матеріалів з символічною наочністю для формування  вимірювальних умінь і навичок учнів.

Підготував двох кандидатів педагогічних наук з методики навчання фізики.

Нагороджений значком «Відмінник народної освіти», знаком «Василь Сухомлинський» та Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Ляшенко Олександр Іванович, випускник 1972 року

доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України

 

Ляшенко Олександр Іванович народився 16 березня 1950 року в м. Львові.

Захистив кандидатську дисертацію на тему «Система визначень та її функції в процесі формування понять шкільного курсу фізики» та докторську дисертацію «Взаємоз’язок теоретичного та емпіричного у навчанні фізики», доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України.

Закінчив Київський державний педагогічний інститут імені О.М.Горького (1972) за спеціальністю «фізика і електротехніка», аспірантуру Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР (1977), докторантуру Інституту педагогіки НАПН України (2005). Після закінчення педагогічного інституту працював учителем фізики, науковим співробітником НДІ педагогіки. З 1986 до 1992 року був заступником начальника управління педагогічних навчальних закладів Міносвіти УРСР. Після закінчення докторантури Інституту педагогіки АПН України (1992-1995) працював першим заступником директора Інституту системних досліджень (1995-1996), Інституту змісту і методів навчання (1996-1999), директором Науково-методичного центру середньої освіти Міносвіти України (1999-2001). У 1999 році обраний членом-кореспондентом НАПН України, у 2003 р. – дійсним членом НАПН України. У 2001-2002 рр. був деканом факультету вищих керівних кадрів Української академії державного управління при Президентові України. З 2002 року працює в Президії НАПН України спочатку головним ученим секретарем НАПН України, нині академіком-секретарем відділення дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті.

Підготував 8 докторів наук і 11 кандидатів наук. Входить до складу спеціалізованих учених рад Інституту педагогіки НАПН України, Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Є членом редакційних колегій багатьох фахових наукових видань, зокрема журналів «Педагогіка і психологія», «Фізика і астрономія в школі», «Тестування і моніторинг в освіті» тощо.

Нагороджений нагрудними знаками Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України», «За наукові досягнення», знаком НАПН України «Ушинський К.Д.», медаллю імені М. Кравчука.

Сиротюк Володимир Дмитрович, випускник 1983 року

завідувач кафедри методики навчання фізика та астрономії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народився 6 серпня 1959 року в селі Сильно Любомльського району Волинської області.

Захистив кандидатську дисертацію «Комплексне використання засобів наочності на уроках фізики в 7-9 класах середньої школи» (1998) та докторську дисертацію «Теоретико-методичні засади використання дидактичних засобів у навчанні фізики в школах інтенсивної педагогічної корекції» зі спеціальності 13.00.02 – теорія і методика навчання (фізика), доктор педагогічних наук (2006), професор (2007).

Закінчив Київський державний  педагогічний інститут імені О.М.Горького, фізико-математичний факультет у 1983 році; аспірантуру в 1991 році і докторантуру в 2004 році на кафедрі методики фізики Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.

З 1991 до 1992 року перебував на посаді асистента кафедри методики фізики, з 1992 до 2000 року – на посаді старшого викладача. З 2000 до 2001 року і з 2004 до 2006 року – доцент кафедри, з 2006 року  – завідувач кафедри методики фізики. Відмінник освіти України (2002). Є вченим секретарем та членом спеціалізованих вчених рад в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, головним редактором журналу «Фізика та астрономія в школі» та «Наукового часопису» НПУ імені М.П.Драгоманова.

Професор Сиротюк В.Д. проводить лекційні, практичні та семінарські заняття з методики навчання фізики на 3-5  курсах Фізико-математичного інституту, запропонував методику навчання фізики в школах і класах інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку), яка дала початок для наукових досліджень у даній галузі, є науковим керівником аспірантів і здобувачів. Під його керівництвом відбуваються засідання (7 на рік) постійно діючого Всеукраїнського науково-методичного семінару «Актуальні питання методики навчання фізики і астрономії в середній і вищій школі». Щорічно є заступником голови журі олімпіади юних фізиків Київської області і членом журі Всеукраїнської олімпіади юних фізиків.

Нагороджений знаком «Відмінник освіти України», знаком «Петро Могила» за розвиток вищої освіти, Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України.

Коршак Євгеній Васильович, випускник 1957 року

завідувач кафедри методики фізики

Коршак Євгеній Васильович народився 25 вересня 1935 року на березі мальовничої Росі в селі Дацьки що біля Корсунь-Шевченківського на Черкащині.

 

У 1953 році закінчив Селищанську середню школу Корсунь-Шевченківського району. Протягом 1953-1957 років навчався на фізичному відділенні фізико-математичного факультету Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького.

З 1957 по 1962 рік працював за призначенням вчителем, був завідувачем навчальної частини в Пиївській середній школі Ржищівського  району Київської області. Знання з фізики і вміння проводити експерименти піднімають авторитет учителя серед місцевого населення. Він виготовляє і встановлює телевізійні антени, за допомогою яких у майбутньому учні, починаючи з 1967 і закінчуючи 1993 роком,  будуть дивитися навчальні телевізійні передачі з фізики, автором і ведучим яких буде Євгеній Васильович Коршак .

 

В 1962-1965 роках був аспірантом кафедри методики викладання фізики Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького. Достроково захищає кандидатську дисертацію на тему «Використання напівпровідників в навчальному фізичному експерименті» зі спеціальності 13.00.02 – теорія і методика навчання (фізика) і стає кандидатом педагогічних наук (1965).

Усе, до чого брався Євгеній Васильович у своїй діяльності, у розмаїтій, багатогранній творчій праці, несе відбиток самобутньої і яскравої особистості, рідкісного професіоналізму, оригінального мислення та великої душі. Підручники з фізики для 7-11 класів загальноосвітніх шкіл, видані українською, російською, польською, угорською і румунською мовами, відкрили для учнів безмежний світ природи, зробили цей предмет найголовнішим і найпотрібнішим, зацікавили на все життя та прилучили до фізичної науки. Навчально-методичні посібники (їх понад 40) для вчителів і студентів відкрили нові шляхи розвитку методики навчання фізики у середній і вищій школі, захопили своєю оригінальністю й новаційністю, стали надійним підгрунтям вироблення педагогічного стилю та фахової майстерності у вчительської молоді. Монографії, які й заклали фундамент методики фізики,  створили її профіль, стали головним імпульсом подальшого її ефективного розвитку та вдосконалення.

Євгеній Коршак був упорядником,  пізніше редактором (більше 20 років), щорічного збірника науково-методичних статей «Викладання фізики в школі». Був  головним редактором науково-методичного журналу «Фізика та астрономія в школі» (з 1995 по 20011 рік).  З 1980 по 2006 рік він керував роботою постійно діючого Всеукраїнського науково-методичного семінару «Актуальні питання методики навчання фізики і астрономії у середній і вищій школі» (7 засідань на рік), де згуртовував навколо себе викладачів вищих навчальних закладів, учителів, методистів працівників науково-дослідних інститутів і студентів. Багато із учасників семінару захистили дисертації, мають публікації у наукових фахових виданнях.

Не одне покоління учнів знали Євгена Васильовича, який з 1965 року приймав активну участь в організації та проведенні Всеукраїнських фізичних олімпіад юних фізиків: спочатку як член журі, а потім як заступник голови журі. Для всіх олімпіад складав більшість задач експериментального туру і низку задач теоретичного туру. Протягом багатьох років був головою журі Київської міської олімпіади юних фізиків.

Проте одним із найголовніших життєвих та професійних досягнень вельмишановного Євгенія Коршака є заснування цілої школи в методичній науці, головними принципами якої є наукова виваженість і ґрунтовність, широчінь педагогічного світогляду, творча спрямованість і відкритість до всього нового. Тисячі підготовлених вчителів фізики передають дітям зацікавленість фізичною наукою. Понад 50 кандидатів педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 – теорія і методика навчання (фізика), які пройшли головну свою школу під дбайливим керівництвом Євгенія Васильовича, продовжують активний науково-педагогічний пошук в Україні, Білорусії, Узбекистані, Таджикистані, Болгарії, Кубі збагачуючи традиції педагогічної думки.

Євгеній Васильович пройшов непростий шлях: учитель фізики сільської школи (1957-1962), аспірант кафедри методики фізики (1962-1965), викладач, старший викладач (1965-1967), доцент (1967-1989), професор (1989), проректор з навчальної роботи (1973-1978), завідувач кафедри методики фізики (1980-2006), професор кафедри теорії та методики навчання фізики і астрономії (з 2006 року). Він був взірцем для молодого покоління науковців, взірцем життєстійкості, цілеспрямованості, відданості своєму фахові, взірцем працелюбності та невтомності, а найбільше – взірцем людинолюбства, уважності й чуйності до своїх студентів, наукових вихованців, колег.

Нагороджений почесним званням «Заслужений вчитель України», медалями «Ветеран праці», «А.С. Макаренка», «1500 років Києву»,  знаком «Відмінник освіти України», знаком «Петро Могила», медаллю імені М. Кравчука.

Помер Коршак Є.В. 31 липня 2011 року. Похований на кладовищі с. Гореничі Київської області.

Бугайов Олександр Іванович, випускник 1956 року

Завідувач кафедри методики фізики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народився 5 грудня 1923 року в селі Жданівка Хмельницького району на Вінничині. Середню школу закінчив на «відмінно» в 1941 році  і одразу ж після випускного вечора став на захист Батьківщини від фашистських загарбників, пройшовши фронтовими дорогами від Воронежа і Сталінграда до Будапешта і Праги. Нагороджений п’ятьма бойовими орденами та шістьма медалями. 

Захистив кандидатську дисертацію з проблем взаємоз’язку навчання фізики і виробничого навчання (1963) та докторську дисертацію “Тенденции развития обучения физики в современной общеобразовательной школе”, доктор педагогічних наук (1984), професор.

 З відзнакою закінчив Київський педагогічний інститут у 1956 році. З 1966 по 1973 рік завідувач кафедри методики фізики інституту, з 1973 по 2005 рік, очолював сектор методики навчання фізики та керував лабораторією навчання математики і фізики в Інституті педагогіки АПН України. 

За успішну педагогічну діяльність Олександру Івановичу присвоєне почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (1991). Нагороджений медалями ветерана праці (1976), А.С.Макаренка (1982), Ушинського (2007), знаками “Відмінник народної освіти” УРСР (1971) та СРСР (1983), багатьма відзнаками Міністерства освіти України.

Професор Бугайов О.І. започаткував оригінальний курс методики  навчання фізики, брав участь у розробці системи методичної підготовки майбутніх учителів, розробці основного курсу, спецкурсів та спецсемінарів, готував і проводив навчальні телепередачі з фізики. За його ініціативою при кафедрі методики фізики у 1968 році був заснований постійно діючий Всеукраїнський науково-методичний семінар «Актуальні питання методики навчання фізики і астрономії у вищій та середній школі», який на сьогодні є неформальним центром методичної думки з фізики не тільки в Україні, а й поза її межами.

Багато років Бугайов О.І. був відповідальним редактором науково-методичних збірників «Методика викладання фізики» та «Методика викладання математики і фізики», збірників з досвіду навчання фізики. Олександр Іванович був членом редколегії і автором науково-методичного журналу «Фізика та астрономія в школі».

Понад тридцять років Бугайов О.І. брав участь у розробці та вдосконаленні навчальних програм з фізики та астрономії, стандартів фізичної освіти. У 1991-1994 роках та 2001-2003 роках ним розроблені концепції фізичної освіти у середній загальноосвітній школі, особливостями яких є покладання в основу навчання фізики ідей диференціації та гуманітаризації навчання фізики.

Створена Олександром Івановичем наукова школа з методики навчання фізики відома далеко за межами України, вона дала путівку у педагогічну науку багатьом дослідникам: 41 його учень став кандидатом педагогічних наук, 6 – докторами наук. Багато років він брав участь у роботі спеціалізованих вчених рад по присудженню наукових ступенів кандидата та доктора педагогічних наук.

Помер Бугайов О.І. 17 квітня 2009 року. Похований на кладовищі «Північне» що біля Києва.

Кудін Анатолій Петрович, випускник 1980 року

доктор фізико-математичних наук, проректор з дистанційної освіти та інноваційних технологій навчання НПУ імені М.П. Драгоманова

Народився 2 січня 1959 року в с. Рудня Броварського району Київської області. У 1980 році закінчив Київський державний педагогічний інститут імені О.М. Горького з відзнакою, 1980-1983 аспірантура КДПІ імені М.Горького. З 1983 року працює у КДПІ імені М.П.Драгоманова, нині НПУ імені М.П.Драгоманова.

З 1980 по 1983 р.р. Кудін А. П. навчається в аспірантурі КДПІ імені М. Горького. З 1984 р. –– зарахований на посаду асистента кафедри експериментальної і теоретичної фізики та астрономії КДПІ імені М. Горького.

У 1986 р. А.П. Кудін захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності «фізика напівпровідників і діелектриків» (Спеціалізована Вчена рада Інституту прикладної фізики АН МРСР, м. Кишинів) та 2 липня 1986 р одержав диплом кандидата фізико-математичних наук.

У 2005 р. –– захистив докторську дисертацію «Фізичні властивості і дефекти структури в бінарних фосфідах А2В5 і А3В5» зі спеціальності «фізика напівпровідників і діелектриків» (Спеціалізована вчена рада Інституту фізики напівпровідників імені В.Є. Лашкарьова НАН України) та 9 лютого 2005 р. одержав диплом доктора фізико-математичних наук.

Нині завідувач кафедрою інформаційно-комунікаційних технологій навчання Інституту дистанційного навчання НПУ імені М. П. Драгоманова (з 2007 р.), професор кафедри експериментальної і теоретичної фізики та астрономії, академік АН Вищої Школи України (з 2007 р.), член спеціалізованої вченої ради Д 26.053.038 (13.00.02. – теорія і методика навчання (фізика)), член спеціалізованої вченої ради К 26.053.05 (13.00.02 – теорія і методика трудового навчання), член редколегії Енциклопедії сучасної України, НАН України, м. Київ.

Анатолій Петрович здійснює успішну викладацьку діяльність: на кафедрі експериментальної і теоретичної фізики та астрономії НПУ імені М.П. Драгоманова читає лекційні курси з теоретичної фізики (класична механіка, електродинаміка, термодинаміка, квантова механіка, ядерна фізика, фізика елементарних частинок), астрономії, астрофізики, експериментальної фізики, ведення лабораторних практикумів з астрономії і спеціального практикуму з фізики твердого тіла; на кафедрі інформаційно-комунікаційних технологій і електронних засобів навчання ІДН НПУ імені М.П. Драгоманова –– лекційний курс «Інформаційно-комунікаційні технології у вищій школі», «Цифрові освітні ресурси».

До наукових здобутків Кудіна А.П. слід віднести: створення технології керування фізичними властивостями бінарних напівпровідників і розробка ряду приладів на їх основі; розробка лабораторного практикуму з фізики твердого тіла для студентів фізико-математичного інституту; наукову концепцію і реалізацію проекту «Електронна педагогіка», що має на меті створення інформаційно-освітнього середовища НПУ імені М.П. Драгоманова на основі комп’ютерних технологій.

 

Хмара Тамара Миколаївна, випускниця 1964 року

На сьогоднішній день працює в Інституті педагогіки АПН України в лабораторії математичної та фізичної освіти на посаді провідного наукового співробітника.

У році 1975 під керівництвом Григорія Петровича Бевза захистила дисертацію на тему „Методика вивчення відношень подільності.” із спеціальності „Методика навчання математики”,

 Наукові інтереси Хмари Т.М. – методика навчання алгебри в основній та старшій профільній школі.

Її наукові здобутки – це статті та доповіді, керівництво дисертаційними дослідженнями. Під її керівництвом захистили дисертації із спеціальності „Методика навчання математики” 9 аспірантів.

Нею були написані і видані методичні посібники для вчителів, навчальні програми, навчальні посібники та підручники для учнів.

З 1988 року головний редактор науково-методичного журналу „Математика в школі”.

Т.М. Хмара нагороджена значком „Відмінник освіти України”.

Маєргойз Давид Мойсейович, випускник 1931 року

доцент, кандидат педагогічних наук

Народився Давид Моісейович у 1903 році у м. Янів, Вінницької області. Середню освіту здобував самостійно, екстерном складав іспити у Вінницькій міській чоловічій гімназії. У 1931 році закінчив  Фізико-хіміко-математичний інститут (створений на базі факультету професійної освіти Київського інституту народної освіти) і отримав спеціальність викладача фізико-математичних наук. У 1930-34 – викладав математику на вечірньому робітничому факультеті Київського лісотехнічного інституту. В 1933-1937 р. працював асистентом кафедри математики Київського педагогічного інституту, а в 1936-1941 – науковим співробітником Українського науково-дослідного інституту педагогіки.

У 1938 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “ Радіан і обернені тригонометричні функції”, в березні 1939 отримав науковий ступінь кандидата педагогічних наук, а в червні 1945 р. – вчене звання доцента кафедри математичного аналізу. У 1944 – 1948 р. Д.М. Маєргойз працює доцентом кафедри математичного аналізу на заочному відділенні КДПІ імені О. М. Горького, а в 1948 – 1970 – доцентом кафедри методики викладання математики КДПІ імені О.М. Горького. Помер Д.М. Маєргойз у 1970 році.

Викладацьку роботу М.Д. Маєргойз успішно поєднував з науковою. Він керував дисертаційними дослідженнями аспірантів кафедри (Дубинчук О.С., Кононенко П.І., Бевз Г.П.), виступав на наукових конференціях, друкував свої дослідження в науково-методичній і періодичній літературі. Список його друкованих робіт налічує понад 50 найменувань.

Наукові інтереси Давида Мойсейовича Маєргойза стосувалися багатьох проблем методики навчання математики і мали велике теоретичне і практичне значення для становлення і розвитку цієї галузі та шкільної математичної освіти. Друковані роботи присвячено таким питанням методики вивчення математики: формули коренів квадратних рівнянь, процентні обчислення, розв’язування задач за допомогою складання рівнянь, тригонометричні та обернені тригонометричні формули, різні питання стереометрії (двогранні кути, прямі і площини в просторі), теорія сполук в школі, комплексні числа, методика побудови графіків, наочне приладдя, нерівності, логарифми, аналогії у засвоєнні математичного матеріалу, подільність чисел, цілі числа, дроби, тотожні перетворення, помилки, яких припускаються учні, боротьба з формалізмом на уроках алгебри, доведення теорем у шкільному курсі математики, рівняння (показникові, логарифмічні, тригонометричні).

Особливої уваги заслуговують його роботи “Методика процентних обчислень” (1938), “Наочне приладдя з математики в середній школі” (1939), “Методика викладання арифметики в V– VI класах восьмирічної школи” (1966, співавторстві), “Методика розв’язування задач на побудову” (1960, співавторстві).

   

Розклад  

   

Авторизація  

   

Вакансії в закладах освіти