Деталі

Категорія: Публікація результатів досліджень

ScienceDirect Freedom Collection

повнотекстова база даних, що належить видавничій корпорації Elsevier. Одна з найбільших онлайн колекцій опублікованих наукових досліджень науково-технічної  та медичної інформації (25% світового ринку наукових публікацій). Платформа ScienceDirect забезпечує обхват літератури всіх областей науки, надаючи доступ до 11 мільйонів статей з  більш ніж  2 500 найменувань журналів і понад 11 000 електронних книг, довідників, наукових збірників, опублікованих престижними науковими товариствами.

Тематика ScienceDirect включає такі галузі досліджень:

• Фізичні науки (Виробництво; Енергетика; Комп’ютерні науки; Математика; Матеріалознавство; Науки про Землю та планети; Фізика і астрономія; Хімічні технології; Хімія);
• Медичні науки (Медицина; Ветеринарна справа та ветеринарна медицина; Медичні професії; Сестринська справа; Стоматологія; Фармакологія, токсикологія та фармацевтичні науки);
• Науки  про життя (Біохімія, генетика та молекулярна біологія; Імунологія та мікробіологія; Науки про навколишнє середовище; Нейронауки; Сільськогосподарські та біологічні науки);
• Соціогуманітарні науки (Бізнес, менеджмент та бухгалтерський облік; Економіка, економетрика та фінанси; Мистецтвознавчі та гуманітарні науки; Психологія; Соціальні науки; Теорії прийняття рішень).

ACADEMIC SEARCH COMPLETE

Містить понад 8 500 повнотекстових періодичних видань, серед яких 7 300 рецензованих експертами журналів. Водночас надається анотований показчик до понад 12 500 журналів та 13 200 публікацій (монографії, звіти, матеріали конференцій тощо).

Тематика ASC включає такі галузі досліджень:

антропологія, астрономія, біологія, ветеринарія, зоологія, зоотехніка, географія, геологія, цивільне будівництво, природні науки, фізика, хімія, матеріалознавство, математика, автомобілебудівництво, харчова галузь та технологічні науки, фармацевтичні науки, музика, електротехніка, етнічні та багато культурні дослідження, і багато інших.

INSPEC
(Information Service for Physics, Electronics and Computing)

Реферативна база даних Inspec, створена інститутом IET (Institution of Engineering and Technology). Містить понад 13 мільйонів записів, охоплює більше 5 000 журналів, 2 500 збірок з матеріалами конференцій, багатьох книг, дисертацій, патентів і звітів тощо.

Реферативна база Inspec включає такі галузі досліджень:

Реферативна база з фізики, біофізики, електроніки, електротехніки, комунікацій,  механіки, автоматизації управління, обчислювальної техніки та інформаційних технологій, матеріалознавства, геофізики, біомедицини, океанографії та ін.

NSPEC
(Information Service for Physics, Electronics and Computing)

Реферативна база даних Inspec, створена інститутом IET (Institution of Engineering and Technology). Містить понад 13 мільйонів записів, охоплює більше 5 000 журналів, 2 500 збірок з матеріалами конференцій, багатьох книг, дисертацій, патентів і звітів тощо.

Реферативна база Inspec включає такі галузі досліджень:

Реферативна база з фізики, біофізики, електроніки, електротехніки, комунікацій,  механіки, автоматизації управління, обчислювальної техніки та інформаційних технологій, матеріалознавства, геофізики, біомедицини, океанографії та ін.

Деталі

Категорія: Публікація результатів досліджень

28 березня 2017 року на базі Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича КНУ імені Тараса Шевченка пройшов спеціалізований семінар на тему: «Як зробити, щоб мою статтю цитували? Рекомендації авторам з підготовки публікації в міжнародних рейтингових журналах», який було проведено за ініціативою Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка консультантом з ключових інформаційних рішень компанії Elsevier, к.е.н., Андрієм Локтєвим.

Розглядались 5 блоків питань:

• Мова наукової статті;
• Рекомендації щодо структури наукової статті;
• Роль бібліографічних списків у статті;
• Рекомендації щодо вибору журналу (оцінка можливості журналу по візуалізації ваших досліджень і ймовірність його цитування);
• Просування статті через наукові профілі у соціальних мережах для вчених, конференцій, а також публікації посилань на статтю.

Висновок з прослуханого:  

1. Бути впевненим в якості своєї наукової англійської мови;
2. Використовувати структуру IMRAD (структура наукової статті) для оформлення статті;
3. Приділити достатньо часу і зусиль для роботи над бібліографічним списком;
4. Ретельно працювати над анотацією і ключовими словами для успішного знаходження статті;
5. Оцінити можливості журналу по візуалізації досліджень і ймовірність його цитування;
6. Використовувати соціальні мережі для вчених, щоб просувати публікації.

Більш детально з текстом семінару можно ознайомитись за посиланням 

Деталі

Категорія: Публікація результатів досліджень

Відповідно до Наказу Міністерства освіти та науки України від 12.01.2017 «Вимоги до оформлення дисертації» список використаних джерел у дисертації «формується здобувачем наукового ступеня за його вибором (опціонально - в кінці кожного розділу основної частини дисертації) одним із таких способів:

• у порядку появи посилань у тексті;
• в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;
• у хронологічному порядку.

Бібліографічний опис списку використаних джерел у дисертації може оформлятися здобувачем наукового ступеня за його вибором з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні  положення та правила складання» або одним зі стилів, віднесених до рекомендованого переліку стилів оформлення списку наукових публікацій.

 До цього рекомендованого переліку включено 11 міжнародних стилів, які відображають всі галузі наукових досліджень: MLA (Modern Language Association) style, APA^1,2 (American Psychological Association) style, Chicago/Turabianstyle¹, Harvard style¹, ACS (American Chemical Society) style, AIP (American Institute of Physics) style, IEEE (Institute of Electrical and Electronics Engineers) style, Vancouver style¹, OSCOLA, American Physics Society) style¹-, Springer MathPhys Style-¹¹.

________
-1. Springer Style http://resource-cms.springer.com/springer-cms/rest/v1/content/51958/data/v1/Guidelines+for+Contributions+to+Major+Reference+Works
-2. Elsevier Style https://www.elsevier.com/journals/learning-and-instruction/0959-4752/guide-for-authors#68000

Взагалі у науковому світі існує понад 6 тисяч різних стилів (правил) цитування джерел в наукових роботах залежно від галузі, місця, в якому публікується робота, тощо. Мати навички оформлення цитувань та посилань в наукових роботах за міжнародними стилями - важливо для українських дослідників та співробітників редакцій українських наукових журналів, які подають свої роботи в закордонні наукові журнали.

На сайті Української бібліотечної асоціації розміщено Методичні рекомендації щодо оформлення міжнародних стилів цитування та посилання в наукових роботах (2016), які містять набір рекомендацій з оформлення посилань в наукових роботах за десятьма міжнародними стилями:

• Vancouver style, сфера застосування якого – медицина та фізичні науки;
• Harvard Referencing Style, сфера застосування якого – гуманітарні науки та суспільні науки;
• AIP Style, сфера застосування якого – фізика;
• ACS style, сфера застосування якого – хімія та інші природничі науки;
• APA style, сфера застосування якого – суспільні науки (соціологія, право, психологія, історія тощо);
• MLA Style, сфера застосування якого – гуманітарні науки (мистецтво, література, філософія, релігія тощо); IEEE style, сфера застосування якого – інженерія, електроніка, телекомунікації, інформатика та інформаційні технології;
• OSCOLA style, сфера застосування якого – юриспруденція;
• Chicago style: Author-Date), сфера застосування якого – фізичні, природничі та суспільні науки;
• Chicago style: Notes and Bibliography, сфера застосування якого – гуманітарні науки (мистецтво, література, філософія, релігія тощо.)

Рекомендації розроблені та обговорені робочою групою фахівців бібліотек ВНЗ в межах проекту Української бібліотечної асоціації «Культура академічної доброчесності: роль бібліотек» за підтримки Посольства США в Україні. Ці правила розроблялися фаховими науковими об’єднаннями (наприклад, стиль цитування Асоціації сучасної мови (MLA Citation Style), стиль цитування Американського хімічного товариства (ACS Citation Style) чи стиль цитування Інституту інженерів з електротехніки та електроніки (IEEE Citation Style)), університетами чи їх підрозділами (наприклад, Гарвардський стиль цитування (Harvard Citation Style) чи Стандарт Оксфордського університету для цитування юридичних документів (OSCOLA style)). Правила оформлення цитувань та посилань введено в систему міжнародних стандартів ISO17 та національного стандарту ДСТУ 8302:2015.

Деталі

Категорія: Публікація результатів досліджень

SciVerse Scopus - бібліографічна і реферативна база даних та інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях. Є однією зі складових інтегрованого науково-інформаційного середовища SciVerse. Індексує 18,000 назв наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук 5000 видавців. База даних індексує наукові журнали, матеріали конференцій та серіальні книжкові видання. Розробником та власником SciVerse Scopus є видавнича корпорація Elsevier. База даних доступна на умовах передплати через веб-інтерфейс. Пошуковий апарат Scopus інтегрований з пошуковою системою Scirus для пошуку веб-сторінок та патентною базою даних.

Інструкція користувача Scopus від pan.bibliotekar

Рекомендації щодо користування наукометричною базою даних «Scopus» (рос.мовою): Elsevierscience

Список журналів, які індексуються в Scopus, станом на квітень 2017 р.

Українські журнали в Scopus станом на квітень 2017 (завантажити список)

Українські наукові журнали, які індексуються в Scopus і/або Web of Science. Дата останнього оновлення таблиці: 30.05.2017.

 Журнали, індексовані в БД Scopus, в предметній області: Education & Educational Research (станом на грудень 2016 р.)

Деякі рекомендації щодо вибору журналу для публікації