У зв’язку зі змінами в організаційній структурі університету та
відповідно до рішення Вченої ради університету від 03 вересня 2021 року
(протокол №1) оновлення відомостей на сайті не здійснюється!
Переглянути відомості про оновлені структурні підрозділи можна за посиланням:

fmif.npu.edu.ua

   

Випускники

Сиротюк Володимир Дмитрович, випускник 1983 року

завідувач кафедри методики навчання фізика та астрономії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народився 6 серпня 1959 року в селі Сильно Любомльського району Волинської області.

Захистив кандидатську дисертацію «Комплексне використання засобів наочності на уроках фізики в 7-9 класах середньої школи» (1998) та докторську дисертацію «Теоретико-методичні засади використання дидактичних засобів у навчанні фізики в школах інтенсивної педагогічної корекції» зі спеціальності 13.00.02 – теорія і методика навчання (фізика), доктор педагогічних наук (2006), професор (2007).

Закінчив Київський державний  педагогічний інститут імені О.М.Горького, фізико-математичний факультет у 1983 році; аспірантуру в 1991 році і докторантуру в 2004 році на кафедрі методики фізики Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.

З 1991 до 1992 року перебував на посаді асистента кафедри методики фізики, з 1992 до 2000 року – на посаді старшого викладача. З 2000 до 2001 року і з 2004 до 2006 року – доцент кафедри, з 2006 року  – завідувач кафедри методики фізики. Відмінник освіти України (2002). Є вченим секретарем та членом спеціалізованих вчених рад в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, головним редактором журналу «Фізика та астрономія в школі» та «Наукового часопису» НПУ імені М.П.Драгоманова.

Професор Сиротюк В.Д. проводить лекційні, практичні та семінарські заняття з методики навчання фізики на 3-5  курсах Фізико-математичного інституту, запропонував методику навчання фізики в школах і класах інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку), яка дала початок для наукових досліджень у даній галузі, є науковим керівником аспірантів і здобувачів. Під його керівництвом відбуваються засідання (7 на рік) постійно діючого Всеукраїнського науково-методичного семінару «Актуальні питання методики навчання фізики і астрономії в середній і вищій школі». Щорічно є заступником голови журі олімпіади юних фізиків Київської області і членом журі Всеукраїнської олімпіади юних фізиків.

Нагороджений знаком «Відмінник освіти України», знаком «Петро Могила» за розвиток вищої освіти, Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України.

Коршак Євгеній Васильович, випускник 1957 року

завідувач кафедри методики фізики

Коршак Євгеній Васильович народився 25 вересня 1935 року на березі мальовничої Росі в селі Дацьки що біля Корсунь-Шевченківського на Черкащині.

 

У 1953 році закінчив Селищанську середню школу Корсунь-Шевченківського району. Протягом 1953-1957 років навчався на фізичному відділенні фізико-математичного факультету Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького.

З 1957 по 1962 рік працював за призначенням вчителем, був завідувачем навчальної частини в Пиївській середній школі Ржищівського  району Київської області. Знання з фізики і вміння проводити експерименти піднімають авторитет учителя серед місцевого населення. Він виготовляє і встановлює телевізійні антени, за допомогою яких у майбутньому учні, починаючи з 1967 і закінчуючи 1993 роком,  будуть дивитися навчальні телевізійні передачі з фізики, автором і ведучим яких буде Євгеній Васильович Коршак .

 

В 1962-1965 роках був аспірантом кафедри методики викладання фізики Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького. Достроково захищає кандидатську дисертацію на тему «Використання напівпровідників в навчальному фізичному експерименті» зі спеціальності 13.00.02 – теорія і методика навчання (фізика) і стає кандидатом педагогічних наук (1965).

Усе, до чого брався Євгеній Васильович у своїй діяльності, у розмаїтій, багатогранній творчій праці, несе відбиток самобутньої і яскравої особистості, рідкісного професіоналізму, оригінального мислення та великої душі. Підручники з фізики для 7-11 класів загальноосвітніх шкіл, видані українською, російською, польською, угорською і румунською мовами, відкрили для учнів безмежний світ природи, зробили цей предмет найголовнішим і найпотрібнішим, зацікавили на все життя та прилучили до фізичної науки. Навчально-методичні посібники (їх понад 40) для вчителів і студентів відкрили нові шляхи розвитку методики навчання фізики у середній і вищій школі, захопили своєю оригінальністю й новаційністю, стали надійним підгрунтям вироблення педагогічного стилю та фахової майстерності у вчительської молоді. Монографії, які й заклали фундамент методики фізики,  створили її профіль, стали головним імпульсом подальшого її ефективного розвитку та вдосконалення.

Євгеній Коршак був упорядником,  пізніше редактором (більше 20 років), щорічного збірника науково-методичних статей «Викладання фізики в школі». Був  головним редактором науково-методичного журналу «Фізика та астрономія в школі» (з 1995 по 20011 рік).  З 1980 по 2006 рік він керував роботою постійно діючого Всеукраїнського науково-методичного семінару «Актуальні питання методики навчання фізики і астрономії у середній і вищій школі» (7 засідань на рік), де згуртовував навколо себе викладачів вищих навчальних закладів, учителів, методистів працівників науково-дослідних інститутів і студентів. Багато із учасників семінару захистили дисертації, мають публікації у наукових фахових виданнях.

Не одне покоління учнів знали Євгена Васильовича, який з 1965 року приймав активну участь в організації та проведенні Всеукраїнських фізичних олімпіад юних фізиків: спочатку як член журі, а потім як заступник голови журі. Для всіх олімпіад складав більшість задач експериментального туру і низку задач теоретичного туру. Протягом багатьох років був головою журі Київської міської олімпіади юних фізиків.

Проте одним із найголовніших життєвих та професійних досягнень вельмишановного Євгенія Коршака є заснування цілої школи в методичній науці, головними принципами якої є наукова виваженість і ґрунтовність, широчінь педагогічного світогляду, творча спрямованість і відкритість до всього нового. Тисячі підготовлених вчителів фізики передають дітям зацікавленість фізичною наукою. Понад 50 кандидатів педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 – теорія і методика навчання (фізика), які пройшли головну свою школу під дбайливим керівництвом Євгенія Васильовича, продовжують активний науково-педагогічний пошук в Україні, Білорусії, Узбекистані, Таджикистані, Болгарії, Кубі збагачуючи традиції педагогічної думки.

Євгеній Васильович пройшов непростий шлях: учитель фізики сільської школи (1957-1962), аспірант кафедри методики фізики (1962-1965), викладач, старший викладач (1965-1967), доцент (1967-1989), професор (1989), проректор з навчальної роботи (1973-1978), завідувач кафедри методики фізики (1980-2006), професор кафедри теорії та методики навчання фізики і астрономії (з 2006 року). Він був взірцем для молодого покоління науковців, взірцем життєстійкості, цілеспрямованості, відданості своєму фахові, взірцем працелюбності та невтомності, а найбільше – взірцем людинолюбства, уважності й чуйності до своїх студентів, наукових вихованців, колег.

Нагороджений почесним званням «Заслужений вчитель України», медалями «Ветеран праці», «А.С. Макаренка», «1500 років Києву»,  знаком «Відмінник освіти України», знаком «Петро Могила», медаллю імені М. Кравчука.

Помер Коршак Є.В. 31 липня 2011 року. Похований на кладовищі с. Гореничі Київської області.

Бугайов Олександр Іванович, випускник 1956 року

Завідувач кафедри методики фізики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народився 5 грудня 1923 року в селі Жданівка Хмельницького району на Вінничині. Середню школу закінчив на «відмінно» в 1941 році  і одразу ж після випускного вечора став на захист Батьківщини від фашистських загарбників, пройшовши фронтовими дорогами від Воронежа і Сталінграда до Будапешта і Праги. Нагороджений п’ятьма бойовими орденами та шістьма медалями. 

Захистив кандидатську дисертацію з проблем взаємоз’язку навчання фізики і виробничого навчання (1963) та докторську дисертацію “Тенденции развития обучения физики в современной общеобразовательной школе”, доктор педагогічних наук (1984), професор.

 З відзнакою закінчив Київський педагогічний інститут у 1956 році. З 1966 по 1973 рік завідувач кафедри методики фізики інституту, з 1973 по 2005 рік, очолював сектор методики навчання фізики та керував лабораторією навчання математики і фізики в Інституті педагогіки АПН України. 

За успішну педагогічну діяльність Олександру Івановичу присвоєне почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (1991). Нагороджений медалями ветерана праці (1976), А.С.Макаренка (1982), Ушинського (2007), знаками “Відмінник народної освіти” УРСР (1971) та СРСР (1983), багатьма відзнаками Міністерства освіти України.

Професор Бугайов О.І. започаткував оригінальний курс методики  навчання фізики, брав участь у розробці системи методичної підготовки майбутніх учителів, розробці основного курсу, спецкурсів та спецсемінарів, готував і проводив навчальні телепередачі з фізики. За його ініціативою при кафедрі методики фізики у 1968 році був заснований постійно діючий Всеукраїнський науково-методичний семінар «Актуальні питання методики навчання фізики і астрономії у вищій та середній школі», який на сьогодні є неформальним центром методичної думки з фізики не тільки в Україні, а й поза її межами.

Багато років Бугайов О.І. був відповідальним редактором науково-методичних збірників «Методика викладання фізики» та «Методика викладання математики і фізики», збірників з досвіду навчання фізики. Олександр Іванович був членом редколегії і автором науково-методичного журналу «Фізика та астрономія в школі».

Понад тридцять років Бугайов О.І. брав участь у розробці та вдосконаленні навчальних програм з фізики та астрономії, стандартів фізичної освіти. У 1991-1994 роках та 2001-2003 роках ним розроблені концепції фізичної освіти у середній загальноосвітній школі, особливостями яких є покладання в основу навчання фізики ідей диференціації та гуманітаризації навчання фізики.

Створена Олександром Івановичем наукова школа з методики навчання фізики відома далеко за межами України, вона дала путівку у педагогічну науку багатьом дослідникам: 41 його учень став кандидатом педагогічних наук, 6 – докторами наук. Багато років він брав участь у роботі спеціалізованих вчених рад по присудженню наукових ступенів кандидата та доктора педагогічних наук.

Помер Бугайов О.І. 17 квітня 2009 року. Похований на кладовищі «Північне» що біля Києва.

Кудін Анатолій Петрович, випускник 1980 року

доктор фізико-математичних наук, проректор з дистанційної освіти та інноваційних технологій навчання НПУ імені М.П. Драгоманова

Народився 2 січня 1959 року в с. Рудня Броварського району Київської області. У 1980 році закінчив Київський державний педагогічний інститут імені О.М. Горького з відзнакою, 1980-1983 аспірантура КДПІ імені М.Горького. З 1983 року працює у КДПІ імені М.П.Драгоманова, нині НПУ імені М.П.Драгоманова.

З 1980 по 1983 р.р. Кудін А. П. навчається в аспірантурі КДПІ імені М. Горького. З 1984 р. –– зарахований на посаду асистента кафедри експериментальної і теоретичної фізики та астрономії КДПІ імені М. Горького.

У 1986 р. А.П. Кудін захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності «фізика напівпровідників і діелектриків» (Спеціалізована Вчена рада Інституту прикладної фізики АН МРСР, м. Кишинів) та 2 липня 1986 р одержав диплом кандидата фізико-математичних наук.

У 2005 р. –– захистив докторську дисертацію «Фізичні властивості і дефекти структури в бінарних фосфідах А2В5 і А3В5» зі спеціальності «фізика напівпровідників і діелектриків» (Спеціалізована вчена рада Інституту фізики напівпровідників імені В.Є. Лашкарьова НАН України) та 9 лютого 2005 р. одержав диплом доктора фізико-математичних наук.

Нині завідувач кафедрою інформаційно-комунікаційних технологій навчання Інституту дистанційного навчання НПУ імені М. П. Драгоманова (з 2007 р.), професор кафедри експериментальної і теоретичної фізики та астрономії, академік АН Вищої Школи України (з 2007 р.), член спеціалізованої вченої ради Д 26.053.038 (13.00.02. – теорія і методика навчання (фізика)), член спеціалізованої вченої ради К 26.053.05 (13.00.02 – теорія і методика трудового навчання), член редколегії Енциклопедії сучасної України, НАН України, м. Київ.

Анатолій Петрович здійснює успішну викладацьку діяльність: на кафедрі експериментальної і теоретичної фізики та астрономії НПУ імені М.П. Драгоманова читає лекційні курси з теоретичної фізики (класична механіка, електродинаміка, термодинаміка, квантова механіка, ядерна фізика, фізика елементарних частинок), астрономії, астрофізики, експериментальної фізики, ведення лабораторних практикумів з астрономії і спеціального практикуму з фізики твердого тіла; на кафедрі інформаційно-комунікаційних технологій і електронних засобів навчання ІДН НПУ імені М.П. Драгоманова –– лекційний курс «Інформаційно-комунікаційні технології у вищій школі», «Цифрові освітні ресурси».

До наукових здобутків Кудіна А.П. слід віднести: створення технології керування фізичними властивостями бінарних напівпровідників і розробка ряду приладів на їх основі; розробка лабораторного практикуму з фізики твердого тіла для студентів фізико-математичного інституту; наукову концепцію і реалізацію проекту «Електронна педагогіка», що має на меті створення інформаційно-освітнього середовища НПУ імені М.П. Драгоманова на основі комп’ютерних технологій.

 

Хмара Тамара Миколаївна, випускниця 1964 року

На сьогоднішній день працює в Інституті педагогіки АПН України в лабораторії математичної та фізичної освіти на посаді провідного наукового співробітника.

У році 1975 під керівництвом Григорія Петровича Бевза захистила дисертацію на тему „Методика вивчення відношень подільності.” із спеціальності „Методика навчання математики”,

 Наукові інтереси Хмари Т.М. – методика навчання алгебри в основній та старшій профільній школі.

Її наукові здобутки – це статті та доповіді, керівництво дисертаційними дослідженнями. Під її керівництвом захистили дисертації із спеціальності „Методика навчання математики” 9 аспірантів.

Нею були написані і видані методичні посібники для вчителів, навчальні програми, навчальні посібники та підручники для учнів.

З 1988 року головний редактор науково-методичного журналу „Математика в школі”.

Т.М. Хмара нагороджена значком „Відмінник освіти України”.

Маєргойз Давид Мойсейович, випускник 1931 року

доцент, кандидат педагогічних наук

Народився Давид Моісейович у 1903 році у м. Янів, Вінницької області. Середню освіту здобував самостійно, екстерном складав іспити у Вінницькій міській чоловічій гімназії. У 1931 році закінчив  Фізико-хіміко-математичний інститут (створений на базі факультету професійної освіти Київського інституту народної освіти) і отримав спеціальність викладача фізико-математичних наук. У 1930-34 – викладав математику на вечірньому робітничому факультеті Київського лісотехнічного інституту. В 1933-1937 р. працював асистентом кафедри математики Київського педагогічного інституту, а в 1936-1941 – науковим співробітником Українського науково-дослідного інституту педагогіки.

У 1938 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “ Радіан і обернені тригонометричні функції”, в березні 1939 отримав науковий ступінь кандидата педагогічних наук, а в червні 1945 р. – вчене звання доцента кафедри математичного аналізу. У 1944 – 1948 р. Д.М. Маєргойз працює доцентом кафедри математичного аналізу на заочному відділенні КДПІ імені О. М. Горького, а в 1948 – 1970 – доцентом кафедри методики викладання математики КДПІ імені О.М. Горького. Помер Д.М. Маєргойз у 1970 році.

Викладацьку роботу М.Д. Маєргойз успішно поєднував з науковою. Він керував дисертаційними дослідженнями аспірантів кафедри (Дубинчук О.С., Кононенко П.І., Бевз Г.П.), виступав на наукових конференціях, друкував свої дослідження в науково-методичній і періодичній літературі. Список його друкованих робіт налічує понад 50 найменувань.

Наукові інтереси Давида Мойсейовича Маєргойза стосувалися багатьох проблем методики навчання математики і мали велике теоретичне і практичне значення для становлення і розвитку цієї галузі та шкільної математичної освіти. Друковані роботи присвячено таким питанням методики вивчення математики: формули коренів квадратних рівнянь, процентні обчислення, розв’язування задач за допомогою складання рівнянь, тригонометричні та обернені тригонометричні формули, різні питання стереометрії (двогранні кути, прямі і площини в просторі), теорія сполук в школі, комплексні числа, методика побудови графіків, наочне приладдя, нерівності, логарифми, аналогії у засвоєнні математичного матеріалу, подільність чисел, цілі числа, дроби, тотожні перетворення, помилки, яких припускаються учні, боротьба з формалізмом на уроках алгебри, доведення теорем у шкільному курсі математики, рівняння (показникові, логарифмічні, тригонометричні).

Особливої уваги заслуговують його роботи “Методика процентних обчислень” (1938), “Наочне приладдя з математики в середній школі” (1939), “Методика викладання арифметики в V– VI класах восьмирічної школи” (1966, співавторстві), “Методика розв’язування задач на побудову” (1960, співавторстві).

Андрій Григорович Конфорович, випускник 1961 року

декан фізико-математичного факультету КДПІ імені О.М. Горького (1972-1982).

Андрій Григорович народився 21 грудня 1923 року в с. Буда-Бобинщська Бородянського району Київської області. Після закінчення школи служив в армії, брав участь у Великій Вітчизняній війні, нагороджений 4 медалями. В 1947 –  1956 роках працював на робітничих посадах кількох комбінатів та заводів.

У 1961 році закінчив фізико-математичний факультет Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького за спеціальністю викладач математики і креслення. З 1960 року розпочав педагогічну діяльність – працював учителем математики і креслення Клавдієвської вечірньої школи робочої молоді (1960 - 1962) і асистентом кафедри елементарної математики та методики математики КДПІ імені О.М. Горького (1960 - 1963), старший викладач і заступник декана фізико-математичного факультету (1967-1972), доцент кафедри математики та методики викладання математики і декан фізико-математичного факультету КДПІ імені О.М. Горького (1972-1982).

В 1963-1966 рр. – аспірант кафедри елементарної математики і методики математики (науковий керівник Бугай А.С.). Кандидатську дисертацію на тему “Русская и украинская научно-популярная литература по математике. (Ее история и значение в воспитании интереса к математике)” захистив у 1967 р., а в 1970 р. – отримав вчене звання доцента.

Основним напрямом методичної і наукової діяльності А.Г. Конфоровича стали історія математики та популяризація математичних знань. У його доробку понад 200 друкованих праць. Вони присвячені математичній підготовці учнів, олімпіадам з математики, аналізу науково-популярної літератури з математики і кібернетики, застосуванням математики, питанням історії математики, математичним іграм і головоломкам. Основні з них: “Математичні вечори у восьмирічній школі ” (1974, у співавторстві), “Остроградський” (1980, у співавторстві), “Дорогами Унікурсалії”(1981, у співавторстві),  “Визначні математичні задачі”(1981), “Колумби математики” (1982),  “Математична мозаїка” (1982),  “Математичні софізми і парадокси” (1983, у співавторстві) “Математика служить людині” (1984), “ Історія розвитку математики. Альбом.” (1987, у співавторстві) “Добрий день, Архімеде!” (1988, у співавторстві), “У пошуках інтеграла” (1990).

Майже 20 років А. Г. Конфорович був заступником відповідального редактора і активним дописувачем збірника науково-популярних статей “ У світі математики”. На його сторінках він опублікував багато цікавих і актуальних статей, значна частина яких стосувалася життєвого і творчого шляху визначних математиків. Це статті: “Нільс Генрік Абель”, “Леонард Ейлер”, “Готфрід Вільгельм Лейбніц”, “Ісаак Ньютон” та інші.

Науково-популярні публікації А. Г. Конфоровича і в наш час широко використовуються учнями, студентами і  вчителями в Україні та за її межами.

Михалевський Анатолій Васильович, випускник 1955 року

доцент, кандидат педагогічних наук

Народився Анатолій Васильович 21 лютого 1926 р. в селі Вільховець Звенигородського району Черкаської області в родині вчителів. У 1933 р. почав навчання в середній школі № 2 м. Звенигородки. Війна та окупація перервала навчання.

У березні 1944 р. був призваний до лав Червоної армії і до кінця війни брав участь в бойових діях у складі 94 Гвардійської стрілецької ордена Суворова II ступеня Звенигородсько-Берлінської дивізії, яка входила до складу І-го та ІІ-го Українських фронтів, а потім І-го Білоруського фронту.

Після демобілізації у жовтні 1950 р. продовжив навчання у 10-му класі школи робітничої молоді м. Звенигородка, яку закінчив у 1951 р. з золотою медаллю. З 1951 р., по 1955 р. навчався на фізико-математичному факультеті КДПІ імені О.М. Горького, після закінчення якого був призначений на посаду асистента кафедри елементарної математики та методики математики цього факультету.

Читав курси і спецкурси, пов’язані з елементарною математикою і методикою її викладання в школі, керував педагогічною практикою та науковою роботою студентів, проводив практичні, семінарські і лабораторні роботи на фізико-математичному факультеті, на курсах підвищення кваліфікації методистів-математиків.

Наукові інтереси А.В. Михалевського концентрувалися навколо питань екранізації шкільної математики і методики розв'язування математичних задач. Кандидатську дисертацію захистив у 1969 році на тему „Елементи екранізації у викладанні математики в середній школі”. А з лютого 1972 р. одержав вчене звання доцента і був обраний на посаду доцента елементарної математики та методики математики.

 Він першим в Україні створив математичний діафільм „Парабола в природі і техніці” і багато інших екранних засобів, що вийшли масовими тиражами. Сформулював систему основних принципів будови мальованих кінофільмів з математики (1978). Серед його публікацій виділяються „Кодоскоп на уроках математики” (1973), „Про графічне визначення уявних коренів квадратних рівнянь” (1973), „Про методику побудови графіків складених функцій у шкільному курсі математики” (1978) та ін. Друкувався в зарубіжних математичних журналах (СФРЮ, ПНР).

Протягом багатьох років Анатолій Васильович був секретарем кафедри математики і методики математики. Особливо багато працював на ниві організації наукової роботи студентів на факультеті та в інституті, за що Міністерство освіти СРСР нагородило його Почесною грамотою. Більше десяти років (1972-1983) був відповідальним секретарем республіканського науково-методичного збірника „Методика викладання математики”.

За бойові і трудові заслуги нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної Війни та багатьма медалями.

Помер А.В. Михалевський 21 вересня 1990 р.

 ЯЦЕНКО СВІТЛАНА ЄВГЕНІВНА, випускниця 1984 року

доцент, кандидат педагогічних наук

У 1984 році закінчила фізико-математичний факультет Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького за спеціальністю «математика». За покликом серця впродовж наступних чотирьох років працювала спочатку вчителемматематики, а згодом і інформатики. У 1987 році очолила педагогічний колектив школи №6 міста Малина що на Житомирщині. А з жовтня 1988 року працює асистентом кафедри математики та методики навчання математики КДПІ імені О.М.Горького. Сьогодні Яценко С.Є. доцент цієї кафедри. У 1990 році під керівництвом доктора педагогічних наук професора Слєпкань З.І. пошукачем кафедри розпочала наукове дослідження і у 1999 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 «теорія та методика навчання математики» на тему «Організація навчально-виховного процесу на уроках математики в класах з поглибленим вивченням предмета». У 2004 році отримала вчене звання доцента кафедри математики та методики навчання математики.

Якір Михайло Семенович, випускник 1979 року

вчитель

Закінчив інститут в 1979 р. за спеціальністю „учитель математики” і по сьогоднішній день працює в школі, вже 31роки. Ні на якій іншій посаді, ніж шкільний вчитель, не працював. Головний здобуток – батько 5 дітей.

Останні 20 років викладає математику в математичних класах. Його учні 18 разів займали призові місця на Міжнародних олімпіадах з математики, понад 100 разів ставали призерами Всеукраїнської олімпіади з математики, понад 200 – міської олімпіади у м. Києві.

У вільний від роботи час пише підручники й посібники для школи, випустив у співавторстві 17 підручників і 45посібників.

Нагороди: Заслужений учитель України, Відмінник освіти України. Кавалер орденів „За заслуги” другого і третього степенів, ордена „Україна дітям”. Нагороджений Почесним знаком другого степеня „За вагомий внесок у навчання та виховання дітей України”, грамотою „Подяка Президента”, грамотами Міністерства освіти та науки України, знаком „Відмінник столичної освіти”, подякою мера м. Києва.

   

Розклад  

   

Авторизація  

   

Вакансії в закладах освіти