Історія

Забезпечити здобуття підростаючим поколінням математичної освіти – завдання складне й водночас дуже відповідальне. Проте, як зазначав великий радянський математик О.Я. Хінчин, які б для цього досконалі програми й підручники з математики не були створені, в підсумку успіх справи залежатиме від підготовки вчителя. Саме підготовкою висококваліфікованих учителів математики, вчителів учителів, науковими дослідженнями в галузі методики навчання математики ось уже понад шість десятиліть займається кафедра математики та методики викладання математики НПУ імені М.П. Драгоманова.

Спочатку в Київському державному педагогічному інституті (колишня назва НПУ імені М.П. Драгоманова) була тільки одна математична кафедра – математики. Усю методичну роботу на ній виконували професор О.М.Астряб і доцент К.О.Хлєбников. У 1938 р. кафедру було розділено на дві: математичного аналізу (завідувач професор Є.М.Ремез) і геометрії (завідувач професор О.С.Смогоржевський). Викладачі методики математики ввійшли до складу працівників кафедри геометрії. 

Після звільнення м. Києва від фашистських загарбників у січні 1944 р. викладачів методики математики професора О.М.Астряба та доцента Д.М.Маєргойза переводять на кафедру математичного аналізу, де вони працюють до 1947 р. У 1947 р. в інституті створюється нова кафедра – кафедра елементарної математики та методики викладання математики, яка тепер називається кафедра математики і теорії та методики навчання математики.

Завідувачем кафедри було призначено професора Олександра Матвійовича Астряба. У цей час на кафедрі працювали доценти Д.М.Маєргойз, О.П.Сергунова, І.Є. Шиманський та ін. Усі троє доцентів разом з завідувачем кафедри працювали також (за сумісництвом) в Українському науково-дослідному інституті педагогіки.

Олександр Матвійович АСТРЯБ народився 4 вересня 1879 р. у м. Лубни Полтавської губернії в сім’ї вчителя. У 1899 р. після закінчення Лубенської гімназії він поступив на фізико-математичне відділення природничо-історичного факультету Київського університету, який закінчив у 1904 р. з дипломом І ступеня. У 1904–1905 навчальному році О.М. Астряб працював викладачем математики і фізики у Глухівській гімназії. З 1905 р. викладав математику та фізику у Київському комерційному училищі М.М. Володкевича, математику та методику математики на вищих жіночих курсах, у Народному університеті, на Київських і Лубенських вищих педагогічних курсах. У 1907 р. він здійснив поїздку до Франції для вивчення стану та особливостей викладання математики у французьких школах. У цьому самому році його обрали дійсним членом Київського фізико-математичного товариства, що приділяло велику увагу питанням викладання математики в школі. У 1910–1916 рр. він працював у комісії Київського навчального округу по складанню проекту програми з математики та фізики для гімназій. У 1912 р. О.М. Астряб брав участь у роботі І Всеросійського з’їзду вчителів математики. У 1922–1925 рр. О.М. Астряб читав лекції з математики та фізики на робітничих факультетах Київського політехнічного і Київського сільськогосподарського інститутів, працював на робітничому факультеті при Київському інституті народного господарства і в трудовій школі. З 1925 р. працював доцентом, пізніше професором Київського інституту народної освіти, з 1930 р. – у Київському інституті соціального виховання і Київському фізико-хіміко-математичному інституті. У 1936 р. О.М. Астряб очолив відділ методики математики Українського науково-дослідного інституту педагогіки. У 1941–1942 рр. Олександр Матвійович працював професором Астраханського педагогічного інституту, а потім професором Українського об’єднаного університету (створеного в період війни на базі Київського і Харківського університетів), який знаходився в м. Кзил-Орда (Казахстан). Одночасно викладав математику в Кзил-Ординському педагогічному інституті. Після визволення Києва від фашистських загарбників учений продовжив роботу в Українському науково-дослідному інституті педагогіки і в Київському педагогічному інституті. Близько двадцяти аспірантів, учителів і робітників педвузів захистили написані під його керівництвом кандидатські дисертації. Сотні вчителів є його учнями. Багатогранною була діяльність О.М. Астряба як громадянина і як педагога-вченого. Він був депутатом трудящих, головою математичної підсекції науково-методичної ради Міністерства освіти УРСР, членом експертної комісії з математики та теоретичної механіки Головного управління вищих і середніх спеціальних навчальних закладів Міністерства культури УРСР, членом редакційної колегії журналу «Радянська школа». За плідну працю О.М. Астряба нагороджено орденом Леніна (1953), присвоєно звання Заслуженого діяча науки УРСР (1944). Помер О.М. Астряб 18 листопада 1962 р., залишивши велику наукову та педагогічну спадщину — понад сто статей, підручників, навчальних посібників. Під керівництвом О.М. Астряба викладачі кафедри розробляли навчальні програми з математики, посібники та підручники для учнів і студентів, досліджували актуальні проблеми методики навчання математики в школі та вузі.

У 1953 р. завідувати кафедрою став професор Іван Євгенович Шиманський.

Іван Євгенович ШИМАНСЬКИЙ народився 20 січня 1896 р. в селі Кардани на Київщині. У 1915 р. вступив на фізико-математичний факультет Київського університету, але наступного року був призваний в армію. Закінчив університет у 1922 р. Працював сільським учителем, викладав математику у Київському гідромеліоративному та сільськогосподарському інститутах. У 1938–1941 рр. працював доцентом кафедри математики Київського педагогічного інституту. Під час Великої Вітчизняної війни деякий час перебував у лавах Червоної Армії, а потім працював у різних навчальних закладах. У І944 р. повернувся до Київського педагогічного інституту, де з 1953 р. по 1971 р. завідував кафедрою елементарної математики та методики математики У 1947 р. захистив дисертацію на ступінь кандидата педагогічних наук. Звання професора присвоєно у 1964 р. І.Є.Шиманському належить понад 40 науково-методичних праць. Найважливіші з них стосуються методики викладання математики в школі, зокрема питань введення поняття дійсного числа за методом суміжних наближень, що його розробив Є.Я. Ремез. У 1960 р. вийшов у світ підручник І.Є. Шиманського «Математичний аналіз», що широко використовується у педагогічних інститутах України. І.Є. Шиманський був чудовим лектором, читав студентам лекції з математичного аналізу. А головне – він, як керівник, дібрав чудовий колектив методистів-математиків і раціонально визначив їх обов’язки так, що керована ним кафедра стала фактично однією з найкращих кафедр методики математики в усьому СРСР.

Під його керівництвом на кафедрі працювали доценти А.С.Бугай, В.Є.Тарасюк, В.М.Кухар, Д.М. Маєргойз, Є.О.Ченакал, А.В.Михалєвський, З.І.Слєпкань, А.Г.Конфорович, Г.П.Бевз, А.В.Шевченко, Г.С.Титова та викладачі О.С.Боришполець, Є.Ф.Савич, Г.Ф.Олійник.

Насамперед стараннями професора Шиманського у 1964 р. було організовано друкування щорічника, республіканського науково-методичного збірника статей «Методика викладання математики». Відповідальним редактором перших його випусків був Іван Євгенович. У цей самий період при кафедрі починає діяти Республіканський науково-методичний семінар, активними учасниками якого були викладачі, науковці, вчителі та аспіранти. Під керівництвом І.Є. Шиманського захистили кандидатські дисертації з методики викладання математики 16 осіб. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак пошани» та кількома медалями. Помер І.Є. Шиманський 7 березня 1982 р. Наукові дослідження на кафедрі були спрямовані на прищеплення інтересу в учнів до математики, на підсилення ефективності уроку, на розробку методик вивчення окремих розділів шкільної математики.

З 1971 р. по 1983 р. кафедру очолював доцент Григорій Петрович Бевз.

Народився Григорій Петрович БЕВЗ 7 лютого 1926 р. в селі Війтівка (тепер Родниківка) біля Умані. У 1941 р. закінчив семирічку в Кривому Розі, а в 1947 – 10-й клас Уманської СШ № 2 (зі срібною медаллю). У 1950 р. закінчив Уманський учительський інститут, а в 1952 р. – Криворізький педагогічний інститут (з відзнакою). З 1950 р. працював учителем математики та фізики в селах Христинівського району. У 1954 р. Григорій Петрович поступив до аспірантури Київського педагогічного інституту на спеціальність «Методика викладання математики», науковий керівник Д.М. Маєргойз. Після закінчення аспірантури у 1957 р. його направили на роботу старшим викладачем у Криворізький педагогічний інститут. Успішно захистивши в 1961 р. дисертацію на тему «Доведення в шкільному курсі алгебри», отримав науковий ступінь кандидата педагогічних наук і почав працювати на кафедрі елементарної математики та методики математики в Київському педагогічному інституті імені О.М. Горького (1962–1971 рр. – доцент, 1972–1983 рр. – завідувач кафедри, 1983–1993 рр. – доцент). У цей період кафедра стала опорною для всіх кафедр методики матема¬тики УРСР, при ній було організовано факультет підвищення кваліфікації методистів-математиків з багатьох республік, а також – оцінювання наукових робіт з методики математики студентів усього СРСР.

На кафедрі в цей період працювали доценти З.І.Слєпкань, Є.О.Ченакал, Г.С.Титова, Є.Ф.Савич, В.Є.Тарасюк, А.Г.Конфорович, ст. викладач Г.Ф.Олійник та інші.

Г.П. Бевз – автор понад 200 наукових праць, з яких біля півсотні підручників і навчальних посібників. Насамперед це «Методика викладання математики», за якою навчалися протягом чверті століття всі майбутні учителі математики України. А ще – підручники для 5–11-х класів загальноосвітніх шкіл. Під його керівництвом продовжував видаватись збірник наукових праць „Методика викладання математики”. Водночас велася інтенсивна науково-дослідна робота з основних питань методики математики. Він підготував шістнадцять кандидатів педагогічних наук для України та країн близького і далекого зарубіжжя, серед них Карелін Л.З. (1968 р.), Савич Є.Ф. (1974 р.), Хмара Т.М. (1975 р.), Пасічник Я.А. (1975 р.), Падрон Діас (Куба, 1984 р.), Іванов І.С. (Болгарія, 1992 р.) та ін.
Зусиллями викладачів кафедри було створено програми з математики, навчальні посібники тощо. Зокрема видано колективні роботи:
– «Посібник для факультативних занять з математики в 10 класі» (1971 р.);
– «Практикум з розв’язування задач по математиці» (1975 р., 1978 р.);
– «Урок математики в школі» (1977 р.);
– «Методика математики. Практикум» (1981 р.);
– «Посібник для факультативних занять з математики в 7 класі» (1982 р.).
Аспірантуру з методики математики в КДПІ імені О.М.Горького (стара назва НПУ імені М.П. Драгоманова) було відкрито в 1946 р., а Вчену раду по захисту дисертацій – 1948 р. До 1978 р. на ній було захищено біля сотні дисертаційних робіт з різних тем методики навчання математики в школі та вузі. Значний внесок у підготовку фахівців з науковими ступенями зробили викладачі кафедри.

На кафедрі керували дисертантами доценти Д.М.Маєргойз, А.С.Бугай, Г.П.Бевз, В.М.Кухар, В.Є.Тарасюк. Їх учні, успішно захистивши дисертації, працювали, а дехто працює й донині, в педвузах України та за кордоном. Серед них – Н.Н.Овчаренко та Н.М.Шунда – ректори педінститутів. З кафедрою пов’язане ще одне славне ім’я в Україні – Тесленка Івана Федоровича, який співпрацював з ученими кафедри та першим в Україні захистив докторську дисертацію з методики навчання математики. Починаючи з 1977 р. в інституті організовується факультет підвищення кваліфікації викладачів. Перепідготовка викладачів методики математики велась на кафедрі елементарної математики та методики викладання математики. До 1980 р. на кафедрі таку перепідготовку пройшло біля сотні викладачів з усього Радянського союзу. 

Ще одна добра справа була започаткована в той час зусиллями членів кафедри. Починаючи з 1964 р. при кафедрі на громадських засадах почав видаватися республіканський науково-методичний збірник «Методика викладання математики». Його відповідальним редактором був Г.П.Бевз, заступником редактора – З.І.Слєпкань, відповідальним секретарем – А.В.Михалєвський. Члени кафедри брали активну участь у роботі редколегій інших збірників: А.Г.Конфорович – заступник відповідального редактора збірника «У світі математики», З.І.Слєпкань – член редакційної Ради журналу «Математика в школе» та ін. На Республіканському науково-методичному семінарі у цей час, крім науковців, аспірантів і учителів, виступали академіки А.М.Колмогоров, О.І.Маркушевич, професори А.А.Столяр, Р.С.Черкасов та інші, а також зарубіжні математики-педагоги Ж.Папі, С.Криговська, Г.Мороз та ін. Цей семінар працює й нині.

Велику увагу члени кафедри приділяли виданню навчальної літератури. Підсумовуючи роботу кафедри протягом першого 30-річчя можна стверджувати, що вона перетворилась у потужний колектив, який був знаний не тільки в СРСР, а й за кордоном та активно працював над розв’язуванням актуальних проблем як шкільної математичної освіти, так і математичної освіти у вищих навчальних закладах.

Якісно новий рівень роботи кафедри елементарної математики та методики викладання математики починається з 1983 р., коли завідувачем стає доцент Зінаїда Іванівна Слєпкань. У цей час на кафедрі проходить зміна поколінь. Поповнюється склад кафедри в основному за рахунок досвідчених учителів-практиків таких як А.В.Грохольська, Н.В.Морзе, Т.І.Титова, Г.Г.Науменко, В.О.Швець, О.І.Глобін, В.Я.Забранський та інші. Згодом більшість з них захистили кандидатські дисертації і стали провідними викладачами на кафедрі та в інших вищих навчальних закладах м. Києва.

Народилася Зінаїда Іванівна СЛЄПКАНЬ 16 квітня 1931 р. в селищі Печенжиця Тотемського району Вологодської області, куди в 1930 р. були вислані із Запорізької області її дід і батьки. У 1939–1949 рр. навчалася в школі м. Тотьма. У 1953 р. з відзнакою закінчила фізико-математичний факультет Мелітопольського педагогічного інституту. У 1953–1959 рр. працювала асистентом, старшим викладачем кафедри математики Мелітопольського педінституту, а також учителем математики в СШ № 4 м. Мелітополя. З 1959–1962 рр. – аспірантка кафедри математики та методики математики. У рік закінчення аспірантури вона успішно захищає кандидатську дисертацію на тему «Культура тригонометричних обчислень у восьмирічній і середній школах». З 1962 по 1965 роки З.І. Слєпкань – старший викладач загальнонаукового факультету Мелітопольського педінституту. З 1965 р. – доцент, з 1983 р. – завідувач кафедри, професор кафедри математики та методики викладання математики НПУ імені М.П. Драгоманова. У цей саме час вона працювала також деканом підготовчого відділення педінституту імені О.М. Горького (1974–1978), проректором з навчально-методичної роботи (1989–1996). У 1987 р. в Москві при АПН СССР вона захистила докторську дисертацію на тему «Методическая система реализации развивающей функции обучения математике в средней школе» (у формі наукової доповіді, за сукупністю публікацій). З.І. Слєпкань – перша не тільки в Україні, а й у СРСР жінка, яка захистила докторську дисертацію з методики математики. Протягом багатьох років З.І. Слєпкань успішно поєднує наукову роботу з педагогічною. Читає лекційні курси «Методика навчання математики» та „Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі” для студентів фізико-математичного факультету, керує написанням курсових, кваліфікаційних і магістерських робіт, а також педагогічною практикою магістрів. Є співавтором «Галузевих стандартів вищої освіти. Математика».

Вона автор понад 200 наукових і методичних праць. Під її керівництвом підготовлено та захищено 5 докторських дисертацій: Тарасенкова Н.А. (м. Черкаси), Крилова Т.В. (м. Дніпропетровськ), Скафа О.І. (м. Донецьк), Співаковський О.В. (м. Херсон), Нічуговська Л.І. (м. Полтава); понад 30 кандидатських дисертацій: Глузман Н.А. (м. Ялта), Горчакова І.А. (м. Донецьк), Гришина Т.В. (м. Кіровоград), Грохольська А.В. (м. Київ), Забранський В.Я. (м. Київ), Іванов Й.Н. (Болгарія), Ізотова Л.В. (м. Херсон), Іщенко Г.В. (м. Чернігів), Калашников І.В. (м. Вінниця), Кульчицька Н.В. (м. Івано-Франківськ), Лук’янова С.М. (м. Київ), Лутченко Л.І. (м. Кіровоград), Мальований Ю.І. (м. Київ), Михеєв В.В. (м. Житомир), Нак М.А. (м. Чернігів), Опанасенко В.Г. (м. Ніжин), Панченко Л.Л. (м. Київ), Параскевич С.П. (м. Херсон), Семенець С.П. (м. Житомир), Соколенко Л.О. (м. Чернігів), Сухина Л.А. (м. Херсон), Таганов Б. (м. Куляб, Таджикистан), Таточенко В.І. (м. Херсон), Трунова С.М. (м. Чернігів), Федченко Л.Я. (м. Донецьк), Фомкіна О.Г. (м. Полтава), Швець В.О. (м. Київ), Яценко С.Є. (м. Київ) та інші.

Зінаїда Іванівна – заслужений працівник народної освіти України. Нагороджена медаллю А.С. Макаренка, відзнакою «Відмінник освіти України», їй присвоєно почесне звання заслуженого працівника народної освіти України. Під керівництвом З.І. Слєпкань на кафедрі було організовано лабораторію по впровадженню мікропроцесорної техніки в навчальний процес, досліджуються психолого-педагогічні основи навчання математики, створюються навчальні посібники та підручники для школи і СПТУ, впроваджуються в навчальний процес обов’язкові результати навчання. Відчутно посилюються зв’язки кафедри із спорідненими кафедрами Москви, Ленінграда, Мінська, Прешова, Шумена та педагогічних вузів України.

Із 1992 року кафедрою починає завідувати Василь Олександрович Швець.

Народився Василь Олександрович ШВЕЦЬ 20 січня 1948 р. в селі Рогізна Сквирського району Київської області в сім’ї колгоспників. У 1966 р. після закінчення школи вступив на фізико-математичний факультет Чернігівського державного педагогічного інституту ім. Т.Г. Шевченка, який закінчив з відзнакою у 1970 р. Після служби в армії працював на посаді асистента кафедри вищої математики Чернігівського педінституту (1971–1973) й одночасно проходив стажування в Інституті математики АН України. У 1973–1985 рр. В.О.Швець працював учителем математики в смт Немішаєве Київської області. З 1985 р. Василь Олександрович працює асистентом, старшим викладачем, доцентом, професором, заступником декана, завідувачем кафедри математики і теорії та методики навчання математики Фізико-математичного інституту НПУ імені М.П.Драгоманова. У 1989 р. В.О. Швець захистив кандидатську дисертацію на тему «Реализация функций тематического контроля результатов обучения учашихся математике в старших классах средней школы» й отримав науковий ступінь кандидата педагогічних наук (науковий керівник З.І.Слєпкань). У 1990 р. йому присвоєно вчене звання доцента кафедри математики і методики викладання математики, а в 2004 р. – звання професора. В.О. Швець читає такі навчальні курси як «Методика навчання математики», «Елементарна математика», «Педагогічні технології» для студентів фізико-математичного факультету, керує написанням курсових, кваліфікаційних і магістерських робіт, а також педагогічною практикою. Він є співавтором «Галузевих стандартів вищої освіти. Математика». У його науковому доробку понад 120 публікацій.

В.О. Швець відновив при кафедрі діяльність Всеукраїнського науково-методичного семінару «Актуальні проблеми методики математики». Керує науковою роботою аспірантів. Під його керівництвом захистили кандидатські дисертації 11 осіб, зокрема О.І.Матяш (м. Вінниця), П.І.Самовол (Ізраїль), Л.Г.Філон (м. Чернігів), І.А.Дремова (м. Київ), Л.В.Тополя (м. Київ), Н.В.Ванжа (м. Полтава) та інші аспіранти й пошукачі.

В цей час у складі кафедри працюють кандидат пед. наук, професор В.О.Швець; доктори пед. наук професори М.І.Бурда, В.Г.Бевз; доктор пед. наук, доцент О.В.Школьний, кандидати педагогічних наук, доценти А.В.Грохольська, О.Є.Волянська, В.Я.Забранський, Л.В.Тополя, С.Є.Яценко, І.А.Дремова, С.М.Лук’янова; старші викладачі О.П.Сазонова, І.С.Соколовська; викладач А.А.Науменко. Викладачів, які мають науковий ступінь, на кафедрі більше 80 %.

При кафедрі діє аспірантура та докторантура, де готуються висококваліфіковані фахівці для вищих навчальних закладів України. Керівниками аспірантів є М.І.Бурда, В.О.Швець, В.Г.Бевз, С.Є.Яценко, В.Я.Забранський. З відкриттям на початку 90-х років в інституті Спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських дисертацій на кафедрі (у вигляді попереднього захисту) заслуховувалися майже всі подані до захисту кандидатські та докторські роботи з методики математики.

Викладачі кафедри працюють як над колективними темами, так і над ініціативними. Саме за ініціативною тематикою вела дослідження В.Г.Бевз, яка в квітні місяці 2007 р. успішно захистила докторську дисертацію на тему «Історія математики як інтеграційна основа навчання предметів математичного циклу у фаховій підготовці майбутніх учителів» (науковий консультант академік М.І. Шкіль).
Вагомий доробок викладачів кафедри і з держбюджетної тематики, зокрема на кафедрі розроблялись і продовжують розроблятись такі теми:
1. «Розробка науково-методичної системи математичної підготовки учнів загальноосвітньої школи».
2. «Розробка науково-методичної системи математичної підготовки учнів середніх закладів освіти в умовах впровадження освітніх стандартів».
3. «Система методичної підготовки майбутніх учителів математики у відповідності з цілями та завданнями Європейської інтеграції системи вищої освіти».
4. «Деякі нові форми та засоби навчання математики в навчальних закладах Болгарії і України» (спільна робота з Шуменським педагогічним університетом).

Значною мірою саме з цих тем виокремлюються теми дисертаційних досліджень, магістерських кваліфікаційних робіт, наукові статті, навчальні посібники тощо. Активну участь брали і беруть члени кафедри у створені навчальних програм з математики для середньої школи (З.І.Слєпкань, М.І.Бурда, В.О.Швець, В.Г.Бевз, С.Є.Яценко) та вищої школи (З.І.Слєпкань, В.О.Швець, В.Г.Бевз, В.Я.Забранський, А.В.Грохольска, І.С.Соколовська); стандарту освіти, галузь «Математика» (З.І.Слєпкань, М.І.Бурда, В.О.Швець, В.Г.Бевз, С.Є.Яценко); Галузевих стандартів, «Математика» кваліфікаційний рівень «бакалавр» (В.О.Швець, С.Є.Яценко); підручників і посібників для середньої та вищої школи (З.І.Слєпкань, В.Г.Бевз, В.О.Швець, С.Є.Яценко, А.В.Грохольська, Л.В.Тополя, В.Я.Забранський, С.М.Лук’янова та ін.).

Кафедра підтримує зв’язки та тісно співпрацює з багатьма спорідненими кафедрами, що діють у навчальних закладах України, Росії, Білорусі, Болгарії, Польщі, Ізраїлю, Німеччини, США.

З метою увічнення пам’яті видатних математиків-педагогів у НПУ імені М.П. Драгоманова створено іменні аудиторії. Одній з них присвоєно ім’я професора О.М.Астряба (ауд. 431), іншій – професора І.Є. Шиманського (ауд. 419). 

Нині на кафедрі працює згуртований, компетентний колектив, здатний розв’язувати актуальні проблеми методики навчання математики.

Семінар

Кафедра математики і теорії та методики навчання математики Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова продовжує роботу семінару з актуальних питань методики навчання математики. Керівник семінару - професор В.О. Швець.

До участі в роботі семінару запрошуються вчителі, викладачі навчальних закладів, аспіранти, методисти та всі зацікавлені.

Засідання семінару традиційно відбуваються кожної третьої середи місяця о 14:00 в ауд. 419 Центрального копусу НПУ імені М.П.Драгоманова (м. Київ, вул. Пирогова, 9, їхати до станції метро "Університет").

Кафедра математики і теорії та методики навчання математики знаходиться в Центральному корпусі НПУ імені М.П.Драгоманова, ауд. 423 (4 поверх).

Охочих виступити на семінарі просимо заздалегідь надсилати заявку із зазначенням теми доповіді і бажаної дати засідання за тел. +38 (044) 239-30-95. Тема доповіді може відрізнятися від запропонованої теми семінару. 

Доповіді, які на семінарі отримають схвальні відгуки, після доопрацювання автором можуть бути надруковані в спеціалізованих науково-педагогічних виданнях: журналі "Математика в рідній школі", газеті "Математика" та інших. 

Гурток

Продовжує роботу студентський науковий гурток з проблем методики навчання математики при кафедрах:

математики і теорії та методики навчання математики; 

методології та методики навчання фізико-математичних дисциплін вищої школи.

Книжка про кафедру

"Під знаком інтеграла" до 70-річного ювілею кафедри (2017 р.)

Контакти

Адреса: 01601, м. Київ-30, вул. Пирогова, 9, ауд. 423,

Телефон: +380-44-239-30-95

Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/MathMethodologyNPU