Як структурний підрозділ Київського інституту народної освіти фізико-математичний факультет був створений на початку 1934-35 навчального року.

Математичні кафедри інституту ведуть свою історію від кафедри математики, створеної у 1930 році.

Трагічною була доля першого завідувача цієї кафедри, математика зі світовим іменем Михайла Пилиповича Кравчука (1892-1942). Після закінчення Київського університету (1914) і захисту магістерської дисертації (1917) він викладав вищу математику в КІНО, Київських політехнічному і сільськогосподарському інститутах. Одна за одною з’являються друковані праці М. Кравчука. Ряд глибоких результатів з теорії білінійних форм та лінійних перетворень завершується докторською дисертацією «Про квадратичні форми та лінійні перетворення», яку вчений блискуче захищає 1924 р. Далі М. Кравчук займається питанням узагальненої інтерполяції. Доповідь про свої висновки він зачитав на ІІ Міжнародному математичному конгресі в Торонто в 1924 р. Чотири роки пізніше український вчений їде на Міжнародний математичний конгрес в Італію. По дорозі виступає на засіданні Математичного товариства в Парижі. У 1929 році кандидатуру Кравчука висувають у дійсні члени Всеукраїнської академії наук. Кандидатом до ВУАН його висунуло понад сто організацій. Цей і наступні вісім років найплідніші у творчості математика... Михайло Кравчук – автор понад 180 наукових робіт, в тому числі більше десятка монографій з різних галузей математики. Його наукові результати дістали міжнародне визнання. Серед них і перший проект комп’ютера. Його методи особливо використовуються тепер у зв’язку з розвитком кібернетики, зокрема при програмуванні багатьох складних явищ і процесів. Український учений одержав фундаментальні результати в теорії ймовірностей, пов’язані з біномінальним розподілом. Саме він увів многочлени цього розподілу, відомі тепер у світовій літературі як многочлени Кравчука. М. Кравчук одержав багато нових результатів в області інтерполяції та механічних квадратур, зокрема повністю розв’язав питання про визначення механічної квадратури її коефіцієнтами та коефіцієнтами квадратур нижчих порядків.

Академік М.П.Кравчук відзначався рідкісним педагогічним талантом, доброзичливістю, принциповістю, чуйністю. У вересні 1937 року Михайла Пилиповича звинуватили у тому, що він "рекламував ворогів". Репресований, він загинув у Колимському краї. Вже потім були реабілітація, повернення його імені із забуття.

З вересня 1937 року кафедрою математики завідував член-кореспондент АН УРСР професор Євген Якович Ремез. На кафедрі тоді працювали доценти К.О.Хлебніков, С.Ф.Фещенко, Д.М.Майєргоз, В.В.Іваненко, А.Я.Орієвський, І.Є.Шиманський, В.П.Білоусова, Є.К.Лебединцева, К.Я.Латишева. У 1938-39 навчальному році на основі цієї кафедри створено кафедри математичного аналізу (завідувач Є.Я.Ремез) і геометрії, яку очолив професор Олександр Степанович Смогоржевський (випускник інституту, 1929).

У 1932 році на базі фізичного кабінету Інституту народної освіти була створена кафедра фізики. Завідувачем кафедри був призначений відомий вчений в галузі експериментальних досліджень електромагнітних явищ, професор Георгій Георгійович Де Метц (1861-1947). У передвоєнні роки на кафедрі працювали доценти О.К.Бабенко, І.С.Кухтенко, М.Ф.Казанський. Теоретичну механіку студентам-фізикам викладав доцент С.Ф.Фещенко.

У другій половині тридцятих років заступником директора інституту працював доцент А.Я.Орієвський, який викладав на фізико-математичному факультеті аналітичну геометрію. Деканом факультету був доцент Іван Михайлович Гурін. Психологію на факультеті викладав П.Р.Чамата, а педагогіку - доцент Д.Ф.Ніколенко. Про це свідчать записи у заліковій книжці №339, виданій 22 жовтня 1938 року студенту першого курсу Заварицькому І.П., яка зберігається на факультеті як реліквія. Третьокурсник І.П.Заварицький 20 червня 1941 року склав на "відмінно" іспит з історії педагогіки. Далі його випробувала війна.

У повоєнні роки (1943-1960) факультет очолювали А.П.Карлова, І.М.Гурін, П.Й.Коваль, П.В.Черняк, В.К.Мітюрьов, О.П.Сергунова. Це був період відбудови, створення матеріально-технічної бази, комплектування кафедр науково-педагогічними кадрами. Велась підготовка вчителів математики і фізики за денною і заочною формами навчання. Розпочалася робота аспірантури, яка мала забезпечувати висококваліфікованими кадрами всі педагогічні інститути республіки. На кафедрах факультету працювали: дійсний член АН УРСР С.І.Пекар, професори Б.Л.Букреєв, Г.Г. Де Метц, В.А.Зморович, Т.В.Путята, В.І.Рапопорт, Й.Б.Погребиський, С.Ф.Фещенко.

У шістдесятих роках факультет почергово очолюють доцент Гурій Григорович Кордун і професор Микола Іванович Шкіль. Здійснюється підготовка вчительських кадрів для середньої політехнічної школи з трудовим навчанням за спеціальностями "Фізика і основи виробництва", "Математика і фізика", "Математика і програмування", "Фізика і електротехніка" з п'ятирічним терміном навчання. Робиться спроба готувати вчителів для викладання математики і фізики іноземними мовами. Готуються вчителі математики за заочною формою навчання.

Активно працює аспірантура з математики, фізики напівпровідників і діелектриків, теплофізики дисперсних і полімерних матеріалів, методик викладання математики і фізики. На факультеті функціонує Вчена рада з захисту кандидатських дисертацій з цих наукових спеціальностей.

У ці роки велику роботу з обладнання навчальних приміщень педагогічного інституту технічними засобами навчання виконала факультетська кафедра загальнотехнічних дисциплін. Науково-технічне керівництво цією роботою здійснювали завідувач кафедри доцент В.П.Степенко і доцент В.О.Козін.

У сімдесятих роках деканами факультету були доценти Володимир Єфремович Тарасюк і Андрій Григорович Конфорович. У цей період в СРСР здійснюється перехід до обов`язкової середньої освіти. Зростає потреба в учителях-предметниках для старших класів. Мабуть, це стало причиною переходу на чотирьохрічний термін підготовки вчителів фізики і вчителів математики. На початку сімдесятих років на факультеті відкривається підготовка вчителів загальнотехнічних дисциплін і фізики з п`ятирічним терміном навчання а згодом - вчителів загальнотехнічних дисциплін з чотирьохрічним терміном навчання. У середині сімдесятих років припиняється заочна підготовка вчителів математики.

У 1976 році у зв`язку із зміною вимог, передбачених новим Положенням про підготовку науково-педагогічних кадрів, припиняє роботу факультетська Вчена рада з захисту дисертацій, яка дала путівку в життя десяткам молодих вчених.

У 1977 році на факультеті відкривається підготовка вчителів за спеціальністю "Фізика та астрономія". Це було викликано прогресом у галузі космічних досліджень і потребою у вчителях, що глибоко розумілися б на проблемах середовища проживання людини, яким ставав космічний простір. Багато зусиль для становлення підготовки таких вчителів доклала доцент кафедри фізики Є.В.Сандакова - професійний астроном з великим досвідом.

У 1982 році деканом факультету був обраний професор Геннадій Опанасович Грищенко.

З 1982 року розпочалась підготовка вчителів за спеціальністю "Математика і фізика" з п'ятирічним терміном навчання, а у 1986 році студенти, які навчались за спеціальністю "Математика", були переведені на п'ятирічне навчання для одержання кваліфікації "Вчитель математики, інформатики і обчислювальної техніки".

З середини восьмидесятих років у країні розпочинається реформа середньої (1984) і перебудова вищої (1987) школи. Ці обставини загострюють проблеми підготовки вчительських кадрів взагалі і організації навчального процесу у педагогічних навчальних закладах зокрема. За рішенням Вченої ради факультету розпочинається науково-методична робота по створенню більш досконалих навчальних планів і програм навчальних дисциплін. У 1988 році Міністерство освіти СРСР затвердило розроблений вченими факультету експериментальний навчальний план підготовки вчителів математики, інформатики і обчислювальної техніки.

Зміни у суспільному і господарському житті України на початку дев`яностих років, впровадження ступеневої системи освіти стали причиною пошуків нових напрямів і форм підготовки вчителів математики і фізики. У 1991-92 роках творчі колективи викладачів факультету під загальним керівництвом проф. М.І.Шкіля і проф. Г.О.Грищенка на замовлення Міністерства освіти України підготували сучасні програми навчальних дисциплін для фізико-математичних факультетів педвузів. У наступні роки наукові групи факультету розробили концепцію і новий зміст спеціальної підготовки вчителів математики і фізики. Все це було враховано при формуванні загальнодержавної системи ступеневої підготовки фахівців з вищою освітою і переліку напрямів підготовки фахівців з вищою освітою (1994).

У 1994 році науковці факультету брали участь у створенні освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів математики (М.І.Шкіль, Г.О.Грищенко, Л.І.Дюженкова, С.С.Левіщенко, В.О.Швець) і бакалаврів фізики (Є.В.Коршак, М.І.Шут, Г.О.Грищенко, М.Ф.Вознюк).

На факультеті відкриваються нові спеціальності і спеціалізації: "Фізика і інформатика" (1995), "Математика і економіка" (1996), "Економічна теорія" (1997). Відновлюється підготовка вчителів фізики (1996) і математики (1997) за заочною триместровою формою навчання; відкривається екстернат (1997).

За розробленими на факультеті навчальними планами з 1995 року розпочинається ступенева підготовка вчителів. У 1999 році вперше були випущені бакалаври математики і бакалаври фізики - вчителі основної школи. З 1998-99 навчального року розпочата підготовка магістрів за спеціальностями "Математика" і "Фізика" для викладання математики або фізики у класах і школах з поглибленим вивченням цих предметів і для викладацької діяльності у вищих закладах освіти. З 2002-03 навчального року факультет готує магістрів зі спеціальності "Економічна теорія".

Викладачами факультету розроблені і у 2002 році затверджені Галузеві стандарти вищої педагогічної освіти для вчителів фізики і математики.

В 1992 році на базі кафедри загальної фізики було започатковано проведення Всеукраїнських науково-практичних конференцій з проблеми "Фундаментальна та професійна підготовка вчителів фізики в умовах ступеневої системи освіти", співголови оргкомітету - М.І.Шут, Г.О.Грищенко.

Гордістю факультету є його випускники, серед них - Заслужені працівники освіти України Г.О.Грищенко, І.Т.Горбачук, Ю.І.Мальований, Заслужені діячі науки і техніки І.І.Тичина, М.І.Шкіль, Заслужені працівники культури В.Т.Бусел, В.В.Смолянець, Заслужені вчителі України Т.Д.Драч, М.М.Коміренко, Є.В.Коршак, В.І.Мороз, І.П.Сторож, А.І.Шенгур, К.Т.Шкіль, М.С.Якір. Серед випускників факультету - десятки докторів наук, сотні кандидатів наук, керівники органів та закладів освіти. Серед випускників аспірантури - кандидати наук для Болгарії, Куби, Словаччини, В`єтнаму, республік колишнього СРСР.

В 2006 році на базі фізико-математичного факультету було створено Інститут фізико-математичної та інформативної освіти і науки, директором якого став професор Грищенко Геннадій Опанасович.

1 лютого 2008року в НПУ імені М.П.Драгоманова на базі Інституту фізико-математичної та інформатичної освіти і науки були створені два інститути ––   Фізико-математичний  інститут та Інститут інформатики (рішення Вченої ради університету, протокол № 7 від 31 січня 2008 року, наказ № 125 від 13 березня 2008 року), виконуючим обов’язки директора Інституту був призначений доктор фізико-математичних наук, професор Працьовитий Микола Вікторович.

26 лютого 2008 року була створена Вчена рада Фізико-математичного інституту, а 28 лютого 2008 року на засіданні Вченої ради університету було затверджено Положення про Фізико-математичний інститут та концепція його розвиту.

11 квітня 2008 року Вчена рада Інституту обрала директором Фізико-математичного інституту Працьовитого М.В.

Фізико-математичний інститут НПУ імені М.П.Драгоманова має належну науково-методичну та матеріально-технічну базу, високопрофесійний професорсько-викладацький склад для того, щоб здійснювати якісну підготовку фахівців для системи освіти:

•   вчителів математики, фізики, інформатики, основ економічних знань для загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл;
•   науково-педагогічних кадрів для вищих навчальних закладів (викладачів математичних, фізичних, математико-економічних дисциплін).

         Фізико-математичний інститут здійснює підготовку фахівців за напрямками підготовки «Математика» та «Фізика» за освітньо-кваліфікаційними рівнями «Бакалавр», «Спеціаліст»  та  «Магістр».

В структурі Фізико-математичного інституту 7 кафедр:

•   вищої математики, завідувач –– доктор фіз.-мат. наук, професор Працьовитий М.В.;
•   математичного аналізу та диференціальних рівнянь, завідувач –– доктор фіз.-мат. наук, професор Торбін Г.М.;
•   математики і теорії та методики навчання математики, завідувач –– кандидат пед. наук, професор, Швець В.О.;
•   загальної та прикладної фізики, завідувач –– доктор фіз.-мат. наук, професор, академік НАПН України Шут М.І.;
•   експериментальної і теоретичної фізики та астрономії, завідувач –– кандидат фіз.-мат. наук, професор Грищенко Г.О.;
•   теорії та методики навчання фізики і астрономії, завідувач –– доктор пед. наук, професор Сиротюк В.Д.

Кафедра методології та методики навчання фізико-математичних дисциплін у вищій школі була створена 11 грудня 2008 року,  завідувач ­­–– кандидат фіз.-мат. наук, професор Горбачук Іван Тихонович.

Основними напрямами роботи Інституту є:

•    Навчально-виховна робота

Зміст фізико-математичної освіти в Інституті відповідає державним галузевим стандартам та освітньо-професійним програмам, установленим для вищих педагогічних закладів ІV рівня акредитації. У Фізико-математичному інституті створені всі умови для забезпечення набуття студентами фундаментальних знань з обраної галузі, якісної підготовки їх до професійної діяльності,формування соціально зрілої, творчої особистості; забезпечення високих етичних норм, атмосфери доброзичливості й взаємної поваги у стосунках між викладачами, працівниками та студентами.

Студенти Інституту отримують фундаментальну фізико-математичну підготовку, грунтовні знання з інформатики, комп’ютерної техніки та програмування, іноземної мови, дисциплін соціально-гуманітарного циклу.

Щорічно кілька випускників магістратури інституту вступають до аспірантури нашого університету та науково-дослідних інститутів НАН України.

•   Наукова робота

В Інституті проводяться наукові дослідження, з пріоритетних напрямів фізико-математичних наук, методики навчання математики та фізики, професійної освіти, їх результати впроваджуються у навчально-виховний процес як основа якісної підготовки майбутніх фахівців.

В Інституті функціонують наукові семінари:

–       Всеукраїнський науково-методичний семінар «Актуальні проблеми методики математики»;

–       Всеукраїнський науково-методичний семінар «Актуальні питання методики навчання фізики та астрономії в середній і вищій школі»;

–       Науково-методичний семінар дидактики фізики вищої і середньої школи;

–       Семінар з фрактального аналізу;

–       Семінар «Асимптотичні методи в диференціальних рівняннях»;

–       Методологічний семінар.

При Інституті діють Спеціалізовані вчені ради по захисту докторських та кандидатських дисертацій зі спеціальності 13.00.02 –– теорія та методика навчання (математика, фізика, інформатика, астрономія).

Інститут видає збірники наукових праць:

·Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 1. Фізико-математичні науки;

·Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 3. Фізика і математика  у вищій і середній школі;

·Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи;

·Фрактальний аналіз та суміжні питання;

Інститут видає збірник студентських наукових робіт «Студентські фізико-математичні етюди».

В Інституті функціонує аспірантура і докторантура з таких наукових спеціальностей:

·        01.01.01–– математичний аналіз;

·        01.01.02–– диференціальні рівняння;

·        01.01.05–– теорія ймовірностей і математична статистика;

·        01.01.06–– алгебра і теорія чисел;

·        01.04.10–– фізика напівпровідників і діелектриків;

·        01.04.14–– теплофізика і молекулярна фізика;

·        13.00.02 –– теорія та методика навчання (математика, фізика, астрономія).

Фізико-математичний інститут  ефективно співпрацює з науковими та навчальними установами України та світу (університети Німеччини та Великобританії, Інститут математики НАНУ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка та багато ін.).  Кращі студенти мають можливість стажуватись та здобувати освіту за кордоном, продовжувати навчання в магістратурі та аспірантурі в університетах Німеччини та Великобританії.